243/9126/21
1-кс/243/1303/2021
27 серпня 2021 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 3 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слов'янської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120210525100001204 від 25 серпня 2021 року за , за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов'янськ, Донецької області, громадянки України, українки, працевлаштованої на посаді продавця в крамниці "Продукти" м. Миколаївка, розлученої, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
В провадження Слов'янського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слов'янської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий вважає, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, тому необхідність обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме:
1)Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають
істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлений тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Зазначена обставина з високим ступенем ймовірності може побудити ОСОБА_4 почати переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст.2 КПК України.
Ризик можливого знищення, сховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні обумовлений тим, що на теперішній час досудове розслідування щойно розпочалось і більшість обставин вчиненого злочину на теперішній час не встановлено, тому з високим ступенем ймовірності існує ризик того, що підозрювана, перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що буде мати істотне значення для кримінального провадження.
Слідчий зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів у будь-якому разі не забезпечить запобігання указаним ризикам, а також належну процесуальну поведінку підозрюваної, оскільки, перебуваючи на волі, навіть під домашнім арештом, умовлянням, погрозами, із використанням мобільного зв'язку ОСОБА_4 зможе здійснити незаконний вплив на свідків а також ухилитись від кримінальної відповідальності.
Єдиним запобіжним заходом, на думку слідчого, який здатен забезпечити виконання підозрюваної ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська державна установа виконання покарань №6 у Донецькій області», в задоволенні клопотання захисника підозрюваної просив відмовити.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно його підзахисної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надав суду клопотання, в якому просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби. Вважає, що прокурор не довів наявність жодного ризику, встановленого вимогами ст.177 КПК України. Вказує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, майно, раніше не судима, офіційно працевлаштована, позитивно характеризується за місцем мешкання. Зазначає, що ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров'я та хронічні захворювання. Крім того, у зв'язку з агресивною поведінкою співмешканця - ОСОБА_7 , яка мала місце протягом тривалого часу, зокрема у зв'язку з фізичним насильством з його боку відносно неї, ОСОБА_4 має деприсивний стан та пригніченість. Зазначає, що підозрювана не мала наміру вбивати ОСОБА_7 або заподіювати йому тяжкі телесні ушкодження.
Доказів стосовно агресивної поведінки гр. ОСОБА_7 , а також фактів звернення до правових органів ОСОБА_4 з вказаних обставин, ні захисник підозрюваної, ні сама ОСОБА_4 суду не надали.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні просила не застосовувати відносно неї такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою, підтримала клопотання свого захисника, вважає, що можливо застосувати до неї більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд встановив наступні обставини та відповідні їм докази.
Відповідно до положень ч.1,2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних
обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, у своїх рішеннях, а саме «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити у своїх рішеннях, а саме «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Суд, враховуючи відомості про сукупність обставин пред'явленої підозри, що інкримінується ОСОБА_4 та обсяг відомостей, які були повідомленні в судовому засіданні прокурором в клопотанні, приходить до переконання, що висновки досудового розслідування, викладені в клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевказане суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд разом з тим враховує позиції, думки та доводи підозрюваної на свою користь та її захисника щодо обрання запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби, однак зазначає, що у даному кримінальному провадженні, в контексті пред'явленого обсягу підозри за ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, не перевищують саме суспільного інтересу у даній кримінальній справі, який з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, та його тяжкості є наявним в даній справі та полягає у повному, всебічному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, на думку суду, не зможе в достатній мірі забезпечити
додержання підозрюваною її обов'язків та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Так існування ризиків переховування від правосуддя у випадку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий в клопотанні обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині. За вчинення інкримінованого кримінального правопорушення можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а тому зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінивши у своїй сукупності доводи прокурора про існування вищевказаних ризиків, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні повністю довела, що на теперішній час існують ризики того, що підозрювана може переховуватись від суду задля уникнення покарання.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Суд зазначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Також суд бере до уваги думку захисту, стосовно недоцільності та необгрунтованості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , однак вважає, що жодні обставини, на які посилалась сторона захисту в якості підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, в судовому засіданні доведені не були.
Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження, як з приводу заявленого клопотання прокурора, так і клопотання захисника, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення підозрюваною злочину особливої тяжкості, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років; вік та стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_4 відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування підозрюваної під вартою та свідчили б, що стан здоров'я підозрюваної виключає можливість її перебування в установі виконання покарань, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК
України, які були зазначені слідчим у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що підозрювана ОСОБА_4 у разі обрання запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою може переховуватись від суду задля уникнення кримінальної відповідальності, оскільки можливість уникнення покарання може бути для підозрюваної меншим злом ніж процедура його відбування у разі визнання її винною, суд вважає доведеним, що на теперішній час існують ризики, відповідно до яких є підстави обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд зважає на те, що підозрювана обґрунтовано підозрюється в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тому ризик втечі існує з високим ступенем ймовірності.
Суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим суд вважає доцільним застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваної, які передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешту у певний час доби на якому наполягали підозрювана та її захисник, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на об'єктивні обставини справи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваної не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 178 183, 193, 196, 199, 314 КПК України,
В задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби - відмовити.
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слов'янської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах УВП № 6 м. Бахмут Донецької області, через ІТТ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області строком 60 днів з моменту фактичного затримання, а саме: з 25 серпня 2021 року по 23 жовтня 2021 року включно.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1