Справа № 127/22501/21
Провадження 2-о/127/381/21
про відмову у відкритті провадження у справі
28 серпня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років щодо заборони користування прізвищем родини,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років щодо заборони користування прізвищем родини.
Вивчивши зазначену заяву, суд дійшов до висновку, що провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.
Відповідно до ст.315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку. Цей перелік не є вичерпним і в судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, заявник просить встановити факт заборони користуватись прізвищем матері ОСОБА_2 , вчинений за часів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 р.р. та визнати право заявника мати прізвище ОСОБА_2 при отриманні паспорту громадянина України зразка 1994 року та встановлення історичної справедливості родини ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу заявника, що забезпечення гарантій та відновлення прав жертв репресій регулюється Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», ратифікованими міжнародними договорами та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до статті 7 цього Закону розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім'ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу, громадського об'єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов'язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів (далі - заява).
Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника - фізичної особи, місцезнаходженням заявника - юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.
Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.
Отже, для підтвердження факту репресій, вчинених за часів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 р.р. існує позасудовий порядок його встановлення шляхом реалізації права особи на отримання відповідного статусу та забезпечення захисту своїх немайнових та особистих майнових прав. Але із змісту заяви встановлено те, що заявник своїх прав в цьому напрямку не реалізував.
Також належить зазначити про те, що заявник просить визнати його право мати прізвище ОСОБА_2 при отриманні паспорту громадянина України зразка 1994 року та встановити історичну справедливість родини ОСОБА_2 . Але такі вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.
Якщо за законодавством заява не підлягає судовому розгляду, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі ч.1 ст.186 ЦПК України, про що також зазначається в п.п.2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.186 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років щодо заборони користування прізвищем родини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: