Номер провадження 22-ц/821/1748/21 Справа № 706/842/20
Христинівський районний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
30 серпня 2021 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд, в особі судді Нерушак Л.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за угодою позики, -
07.08.2020 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу за угодою позики.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 21 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 22.10.2018 року у розмірі 1500 доларів США та три відсотки річних у розмірі 98 доларів США, а всього 1598 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 10.09.2016 року у розмірі 3000 доларів США та три відсотки річних у розмірі 196 доларів США, а всього 3196 доларів США.
У задоволення позову про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_3 відмовлено.
Судовий збір у розмірі 1310,67 грн. компенсовано ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою, скаржником ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 21 липня 2021 року, оскільки він має незадовільний майновий стан.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 вказує, що він є пенсіонер за віком та отримує мінімальну пенсію, а розмір судового збору перевищує 5% доходу - пенсії.
На підтвердження вказаних обставин скаржником ОСОБА_1 надано довідку про доходи № 6532545306191592 від 16.08.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (Христинівський відділ обслуговування громадян), згідно якої загальна сума пенсії за період з 01.08.2020 року по 31.07.2021 рік складає 21085 грн.
Оскільки 5 % розміру річного доходу за останній рік складає 1054,25 грн., що менше від суми судового збору, яку необхідно сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги у розмірі 15765 грн., тому він просив звільнити скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на вимоги ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та вимоги ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Дослідивши обґрунтованість заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржника, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім?ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров?ю.
У відповідності до частин 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, врахувавши майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбачено законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для вчинення судом, зазначених у цих нормах дій, є врахування ним майнового стану сторони.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Як роз'яснено у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland". Від 25 липня 2005 року).
Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу особи, що подає апеляційну скаргу, на те, що вищевказані положення закону передбачають, що звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов'язком.
Обставини, на які посилається скаржник ОСОБА_1 , не є достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки надані відомості, а саме: довідка про доходи № 6532545306191592 від 16.08.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (Христинівський відділ обслуговування громадян), згідно якої загальна сума пенсії за період з 01.08.2020 року по 31.07.2021 рік складає 21085 грн. не є достатнім доказом про доходи за період 2020 року, оскільки з даної довідка вбачається лише розмір пенсії, яку отримує ОСОБА_1 , однак не зазначає відсутності інших доходів.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріальний стан залежить і від наявності (відсутності) у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, довідки про склад сім'ї, тощо. Отже, самі відомості про отримання пенсії не можуть бути визнані судом достатнім доказом скрутного матеріального становища особи, яка подає апеляційну скаргу, тому відсутні підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Також, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості на суму 553475,0 грн. та 776737,0 грн., що не дає підстави суду апеляційної інстанції вважати про скрутне матеріальне становище скаржника ОСОБА_1 , який у змозі надавати такі позики у такому значному розмірі стороннім особам , при цьому, посилається на мінімальний розмір пенсії згідно довідки про доходи № 6532545306191592 від 16.08.2021 року. Отже, слід дійти висновку, що позивач має інші джерела доходів, оскільки навіть має можливість надавати кошти у позику іншим особам, оплачувати вартісні послуги адвоката, який надає йому правові послуги, що враховується судом апеляційної інстанції, тому відсутні підстави для задоволення заяви про звільнення скаржника від сплати судового збору.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення скаржника ОСОБА_1 від сплати судового збору за наданих доказів та встановлених судом обставин.
За таких обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, а саме: особою, що подає апеляційну скаргу, при поданні скарги не було сплачено судовий збір.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» вказано, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Як вбачається з поданої апеляційної скарги та доданих додатків до неї, в додатках до скарги відсутня квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 21 липня 2021 року.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, іншої заяви і скарги, що згідно розрахунку становить (10510 х 150:100 = 15765) грн.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк, для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
Згідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України, тобто апеляційна скарга залишається без руху, а особі, яка подає апеляційну скаргу, надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, а особі, яка подає апеляційну скаргу, надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: слід сплатити судовий збір у розмірі 15765 грн., але у строк, не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.185 ЦПК України в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга вважатиметься неподаною, і підлягатиме поверненню.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Христинівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за угодою позики -залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у сумі 15765 грн., у строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити особі, яка подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною, і підлягатиме поверненню.
Після сплати судового збору оригінал відповідної квитанції необхідно надати до Черкаського апеляційного суду.
Копію ухвали направити особі, яка подає апеляційну скаргу, для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Нерушак