Справа № 552/1693/21 Номер провадження 22-ц/814/1946/21Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
26 серпня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання протиправною відмови в наданні пільг та зобов'язання зарахувати суму відсотків, сплачених по кредитному договору,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання протиправною відмови в наданні пільг та зобов'язання зарахувати суму відсотків, сплачених по кредитному договору.
В позовній заяві вказував на те, що 22 листопада 2013 року між ним та Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі директора Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Алексєєвої О.В. було укладено кредитний договорі №37-ВК, предметом якого є надання кредиту на придбання житла в сумі 274 505,00 грн, плата за користування яким складає 9,5% річних.
В період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 рік він безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
10 грудня 2020 року йому надано статус учасника бойових дій.
Так з метою реалізації права на пільги, як учасника бойових дій, передбачених чинним законодавством України, він звернувся до Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з метою зарахування відсотків, сплачених з 27 лютого 2020 року за користування кредитом по договору №37-ВК від 22 листопада 2013 року до основної суми (тіла) кредиту, долучивши до даної заяви документи, які підтверджують право на пільги. Однак позивачу фактично було відмовлено в наданні пільг.
В зв'язку з чим після уточнення позовної заяви просив суд визнати протиправною відмову Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в наданні пільги ОСОБА_1 та зобов'язати Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та Полтавське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зарахувати суму відсотків, сплачених по кредитному договору №37-ВК від 22 листопада 2013 року, укладеного між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі директора Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Алексєєвої О.В. та ОСОБА_1 , за користування кредитом в період з 27 лютого 2020 року і до закінчення особливого періоду (на дату складання позову 19 929,53 грн) в рахунок сплати основної суми (тіла) кредиту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в наданні пільги Порощаю Є.С.
Зобов'язано Державну спеціалізовану установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» розглянути та погодити відповідно до вимог чинного законодавства України рішення №02/2021- ПП ВК Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 21 січня 2021 року «Про пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щодо зарахування суми відсотків, сплачених по кредитному договору №37-ВК від 22 листопада 2013 року, укладеного між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі директора Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Алєксєєвої О.В. та ОСОБА_1 , за користування кредитом в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 рік в розмірі 19929,53 грн в рахунок сплати основної суми (тіла) кредиту.
Вимоги апеляційної скарги
З рішенням суду не погодилася Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач зазначає, що вищевказане рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зазначає, що на позивача не поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», адже податкова міліція не відноситься до правоохоронних органів спеціального призначення.
Також вказано, що сума сплачених позивачем відсотків за період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року складає 7 179,90 грн.
Доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилаючись на практику Верховного Суду прохає відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржуване рішення.
Також вказує, що на нього як на учасника бойових дій поширюються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Осадча І.О. вимоги апеляційної скарги підтримала та прохала її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 проти вимог апеляційної скарги заперечував та прохав оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача та позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 листопада 2013 року між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (кредитор) з однієї сторони та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №37-ВК (щодо надання кредиту на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок власних коштів).
Предметом договору є надання кредитором позивачу грошових коштів на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 274 505,00 грн.
Кредит за умовами договору (пункт 1.1.) надано на будівництво житла - 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.3 сторони договору передбачили плату за користування кредитом у розмірі 9,5% річних суми зобов'язань за кредитом (а.с.14-21).
Також судом встановлено, що в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 рік ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, що підтверджується довідкою №565/12-97-13 від 26 серпня 2020 року, а також витягами із наказів командувача об'єднаних сил №54/дск від 29 лютого 2020 року та №180/дск від 23 липня 2020 року (а.с.39-41).
10 грудня 2020 року ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 (а.с. 42).
31 січня 2021 року з метою реалізації права на пільги, як учасника бойових дій, передбачених чинним законодавством України, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з метою зарахування відсотків, сплачених з 27 лютого 2020 року за користування кредитом по договору №37-ВК від 22 листопада 2013 року до основної суми (тіла) кредиту, долучивши до даної заяви документи, які підтверджують право на пільги (а.с.43).
04 лютого 2021 року позивачем отримано лист №01/119 (а.с.45), відповідно до якого вирішуючи питання щодо застосування пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 рік та внесення відповідних змін до кредитного договору № 37-ВК від 22 листопада 2013 року, укладеного між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 , керуючись внутрішніми документами Держмолодьжитла та відповідним порядком, Полтавське регіональне управління підготувало відповідне Рішення №02/2021-ПП ВК від 21 січня 2021 року з додатками, яке було повернуто Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» без погодження у зв'язку з тим, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюється на співробітників податкової служби.
Позиція апеляційного суду
Щодо дії Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
В період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 рік ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, що підтверджується довідкою №565/12-97-13 від 26 серпня 2020 року, а також витягами із наказів командувача об'єднаних сил №54/дск від 29 лютого 2020 року та №180/дск від 23 липня 2020 року.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Також з матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.
Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер.
Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Так, суд першої інстанції врахував наявні у справі докази, що підтверджують факт участі позивача у антитерористичній операції та звернув увагу на наявність у нього статусу учасника бойових дій, у зв'язку з чим дійшов до правильного висновку, що безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини, під час дії в державі особливого періоду дає підстави для висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18) та від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18), від 04 вересня 2019 року у справі №554/10264/17 (провадження №61-42778св18).
Щодо суми відсотків
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, проходив військову службу в зазначений період як військовозобов'язаний, то в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року ОСОБА_1 , а не на період до закінчення особливого періоду, має право на пільги , передбачені в тому числі пунктом 15 статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З матеріалів справи вбачається, що сума сплачених відсотків за кредитним договором №37-ВК від 22 листопада 2013 року за період з 27 лютого 2020 року по 27 березня 2021 рік складає 19 929,53 грн, що підтверджується дублікатами квитанцій та розрахунком відсотків за договором.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи частково вимоги позивача, зазначивши при цьому, що позивач має право на пільги, передбачені в тому числі пунктом 15 статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року, вказав суму відсотків сплачених позивачем за період з 27 лютого 2020 року по 27 березня 2021 рік, а саме 19 929,53 грн.
З довідки Полтавського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 05 лютого 2021 року №01/122 вбачається, що за період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року за кредитним договором №37-ВК від 22 листопада 2013 року сплачено відсотків за користування кредитом в сумі 7179,90 грн.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року має право на пільги, передбачені в тому числі пунктом 15 статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак суд першої інстанції помилково вказав суму сплачених позивачем відсотків у вищезазначений період 19 929,53 грн замість правильного 7179,90 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, що суд першої інстанції при визначенні суми сплачених позивачем відсотків за період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року допустився помилки, колегія суддів вважає за потрібне змінити рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2021 року в частині суми відсотків за користування кредитом в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року, вказавши суму відсотків 7179,90 грн, замість зазначеної 19929,53 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
За приписами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача задовольняє частково, то Державній спеціалізованій фінансовій установі «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 871,41 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2021 року змінити в частині суми відсотків за користування кредитом в період з 27 лютого 2020 року по 14 липня 2020 року, вказавши суму відсотків 7179,90 грн замість зазначеної 19929,53 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Компенсувати Державній спеціалізованій фінансовій установі «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 871,41 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 серпня 2021 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко