Житомирський апеляційний суд
Справа №278/3459/20 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 53 Доповідач Коломієць О. С.
30 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б, Галацевич О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 278/4359/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіон», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2021 року, яке ухвалено суддею Дубовік О.А. в м. Житомирі
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, на обґрунтування якого зазначив, що 16.08.2020 на трасі М-06 (Київ-Чоп), с. Березівка Житомирського району Житомирської області сталася ДТП за участю належного позивачу автомобіля Audi A6 Allroad, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Nissan X-Trail, д.е.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 29.09.2020 винним у скоєнні ДТП визнано третю особу - ОСОБА_2 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіон» (далі - ТОВ «СК «Гардіон»), яка виплатила позивачу страхове відшкодування на суму 56 464,89 грн. Разом з тим, позивачем, з власної ініціативи та за власні кошти було замовлено оцінку відновленого ремонту пошкодженого автомобіля Audi A6 Allroad, д.н.з. НОМЕР_1 . Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження № 112-20 від 31.08.2020 вартість матеріально збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, складає 85945,06 грн. Також позивачем 16.08.2020 були понесені витрати за перевезення (евакуацію з місця пригоди) автомобіля Audi A6 Allroad, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 12000,00 грн. Тобто різниця мж вартістю завданого реального матеріального збитку та розміру страхового відшкодування, отриманого за заявою позивача складає 41480,17 грн. Страхова компанія відмовляється виплатити страхове відшкодування в повному обсязі, а тому позивач змушений звернутися до суду про стягнення вказаної суми з відповідача на свою користь.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що висновки експертного автотоварознавчого дослідження № 112-20 від 31.08.2020 та судової автотоварознавчої експертизи № 25 від 03.02.2021 містять коефіцієнт фізичного зносу для складових автомобіля - 0,618, який був застосований експертом для визначення розміру матеріального збитку, що свідчить про неналежне дослідження судом першої інстанції доказів у справі. Також вважає, що висновок суду про неможливість покладення в основу рішення висновків експерта надані позивачем через те, що вони не передбачають зменшення розміру оціненої шкоди на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, є безпідставними, оскільки на даний час через зволікання відповідача з виплатою повного розміру страхового відшкодування, позивач не здійснив ремонт пошкодженого автомобіля. Разом з тим, у разі його проведення він змушений буде придбати зачастити для ремонту автомобіля, у вартість яких входить податок на додану вартість. Крім того вважає, що аварійний сертифікат № 82-D/74/6 від 21.09.2020 про визначення вартості матеріального збитку, який складений ФОП Видута Д.Ю. на замовлення ТОВ «СК «Гардіон», не відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних трансопртних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 та проведений не судовим експертом, а тому не може бути покладений в основу рішення для визначення розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням належного позивачу транспортного засобу.
У поданому 09 серпня 2021 року відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив апеляційну скаргу позивача відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 16.08.2020 на трасі М-06 (Київ-Чоп), с. Березівка Житомирського району Житомирської області сталася ДТП за участю належного позивачу автомобіля Audi A6 Allroad, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Nissan X-Trail, д.е.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 29.09.2020 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТОВ «СК «Гардіон»згідно з полісом № 150211750 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну складає 130000,00 грн, розмір франшизи становить «нуль».
17 серпня 2020 року позивач повідомив відповідача ТОВ «СК «Гардіон» про ДТП, а 07 вересня 2020- подав заяву про виплату страхового відшкодування.
На замовлення ТОВ «СК «Гардіон» аварійним комісаром Видутою Д.Ю. проведено дослідження пошкодженого у ДТП транспортного засобу Audi A6 Allroad, д.н.з. НОМЕР_1 і складено аварійний сертифікат № 82-D/74/6 від 21.09.2020, якою визначена вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,631 без ПДВ в сумі 44 464,89 грн (а.с.47-52).
Відповідно до страхового акту № ЦВ/2049/1 від 03 грудня 2020 року та платіжного доручення № 5431 від 04 грудня 2020 року, страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 56464,89 грн, яке складається із суми відновлюваного ремонту автомобіляв розмірі 44 464,89 грн. та 12000,00 грн. понесених витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля(а.с.53,54).
Не погодившись з таким розміром страхового відшкодування, позивач пред'явив даний позов до суду і просив стягнути з відповідача, в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням висновків експертного автотоварознавчого дослідження № 112-20 від 31.08.2020, різницю між страховим відшкодуванням та реально понесеними збитками.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 112-20 від 31.08.2020 та висновок судової автотоварознавчої експертизи № 256 від 03.02.2021 є неналежними доказами, оскільки визначення розміру шкоди здійснено експертом без урахування фізичного зносу та включає в себе суму податку на додану вартість. За таких обставин вважав, що ТОВ «СК «Гардіон» обґрунтувала належними доказами, а саме аварійним сертифікатом № 82-D/74/6, який складений аварійним комісаром Видутою Д.Ю , розмір виплаченого позивачу страхового відшкодування.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.
Статтями 1 та 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, що здійснюється в Україні (ст.7 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до вимог ч. 4 ст.9 цього Закону розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюєЗакон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України «ОСЦПВ»).
Статтею 29 вказаного Закону України передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем ОСОБА_1 для підтвердження своїх позовних вимого була проведена на його замовлення в порядку ст. 106 ЦПК України судова автотоварознавча експертиза для визначення розміру відновленого ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Audi A6 Allroad, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження в результаті ДТП 16.08.2020.
Згідно висновку експерта № 25 судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,618) складає 85945,06 грн.
Даний висновок колегія суддів визнає обґрунтованим, таким що не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає сумніву в його правильності та вважає належним, допустимим, достовірним доказом на підтвердження розміру страхового відшкодування. Крім того, це є висновок судового експерта, проведений та підготовлений в порядку ст. 106 ЦПК України для подання до Житомирського районного суду Житомирської області, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (а.с.63-82).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач ТОВ «СК «Гардіон»не повністю здійснило виплату позивачу страхового відшкодування, заподіяного пошкодженням належного транспортного засобу внаслідок ДТП.
Посилання представника відповідача на ті обставини, що вимоги позивача є безпідставними через те, що у останнього в розумінні положень ст.34 Закону України «ОСЦПВ» не виникло права самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди та з урахуванням його висновків звертатись до суду з вимогою про сплату страхового відшкодування суперечить вимогам п.36.7 ст. 36 Закону України «ОСЦПВ», яка передбачає, що рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Крім того, в основу рішення суду для визначення дійсного розміру страхового відшкодування апеляційним судом покладається висновок судової експертизи, а не висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 112-20 від 31.08.2020.
Таким чином висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача та стягнення з відповідач на його користь недоплаченого страхового відшкодування є помилковим.
Разом з тим, визначаючи розмір страхового відшкодування, колегія суддів вважає за необхідне врахувати положення п.36.2 статті 36 Закону України «ОСЦПВ», яким передбачено зменшення розміру оціненої шкоди на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи.
Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати проведеного ремонту автомобіля у платника податку на додану вартість.
Враховуючи дану обставину, а також факт безпосереднього перерахування позивачу страхового відшкодування, колегія суддів вважає, що сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинна бути зменшена на 20 % розміру податку на додану вартість, оскільки позивач за законом не є суб'єктом сплати такого податку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 24291,16 грн, виходячи з розрахунку: 85945,06 грн. (мат. збиток) - 20% ПДВ - 44464,89 грн. (виплачене відповідачем страхове відшкодування, без урахування суми на евакуацію автомобіля).
Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, що призвело до помилкового вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (58,6%), понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1231,36 грн. та за проведення судової експертизи в розмірі 1172 грн.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2021 рокускасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіон» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 96, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 24291,16 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2403,36 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді