Провадження № 3/760/6567/21
Справа № 760/15332/21
27 серпня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Макуха А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №221582 від 09.05.2021 року, водій ОСОБА_1 09.05.2021 року о 17 год. 20 хв. в м. Києві по пр. Любомира Гузара, 3, керував автомобілем «RENAULT 19», д/з НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря - нарколога, за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
На підтвердження вини, орган, що склав адміністративний протокол посилається на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №221582 від 09.05.2021 року за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 ; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002484 від 11.05.2021 року з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння; CD з записом від 09.05.2021 року.
В судовому засіданні адвокат правопорушника ОСОБА_1 - захисник Ярук А.І. провину у вчинені ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнала, пояснила, що жодним чином не обґрунтовуючи свої зауваження та припущення повідомили ОСОБА_1 , що у зв'язку із підозрою перебування у стані наркотично сп'яніння йому необхідно проїхати до медичної установи задля здійснення обстеження. На що, ОСОБА_1 повідомив інспектора патрульної поліції, що наркотичні засоби не вживає взагалі та вважає, що відсутні підстави для його огляду. Так, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, так як її підзахисний не вживав жодних наркотичних засобів. Просила закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що перебуваючи в автомобілі «RENAULT 19», д/з НОМЕР_1 , були зупинені працівниками поліції, які пояснили причину зупинки водія: «не пристебнутий ременем безпеки». Після чого, ОСОБА_1 надав своє посвідчення водія, працівники поліції його тривалий час переглядали та потім повідомили про виявлені в ОСОБА_1 начебто ознаки наркотичного сп'яніння та попросили вийти з автомобіля. ОСОБА_1 заперечив щодо вживання ним наркотичних засобів, однак працівник поліції на його заперечення повідомили, що колишніх наркоманів н буває. Після чого ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження медичного огляду у медичному закладі.
В результаті аналізу досліджених доказів, наданих пояснень та матеріалів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованого правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
Так, відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» та у відповідності до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно з п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 вказано, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієїчи декількохознак стануалкогольного сп'яніння(крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Суд вважає, що огляд особи ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, та є недійсним (відповідно ч.5 цієї статті), з наступних підстав.
Із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 ААБ №221582 від 09.05.2021 року, складеного відносно ОСОБА_1 вбачається, що інспектор поліції не вказав, чи пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, а лише зазначив про те, що ОСОБА_1 керував в стані наркотичного сп'яніння, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакцій проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або що впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Крім того, в разі встановлення наявних підстав для проведення огляду на стан сп'яніння в ЗОЗ, встановлених ч.3 ст.266 КУпАП, відповідно до п.6 Порядку направлення та огляду №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами,направляється поліцейськимдля проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Лише наявність вказаного направлення в матеріалах справи є відповідним доказом направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я транспортного засобу відповідно до вимог ст. 266 КУпАП для виявлення чи спростування стану сп'яніння.
При цьому, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, необхідно звернути увагу на обов'язковість зазначення/наявності в направленні: найменування закладу охорони здоров'я, куди направляється водій; час та дата видачі/заповнення направлення; прізвище, ім'я та по батькові водія, який направляється на огляд, зазначенням дати народження та місця проживання/перебування; документа, що посвідчує особу, серія та № документа (за наявності), коли і ким виданий; виявлених ознак сп'яніння; назви та серійного номеру спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживінспекцією України; результатів огляду з зазначенням кількісного показника; серії та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським (в разі складання); посади, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціального звання, П.І.Б., серія та номер службового посвідчення з підписом поліцейського, який доставив водія на огляд у заклад охорони здоров'я.
За відсутності відповідного направлення, передбаченого ч.6 ст.266 КУпАП та п.8 розділу ІІ Інструкції, вимога пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я, не є законодавчо обґрунтованою, висунута не на підставах та з грубим порушенням порядку (процедури), встановленого чинним законодавством, без дотримання матеріально-правових та процесуальних норм останнього.
Така форма направлення відсутня в матеріалах справи, та, як випливає з матеріалів, не складалась, а тому не відомо ким, на підставі чого направлявся ОСОБА_1 до медичного закладу, тобто поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, останній прибув у медичний заклад без відповідного направлення, а тому суд критично ставиться до зібраних матеріалів, як до матеріалів, які несуть доказову базу.
Окрім цього, згідно п.17 Наказу № 1452/735 від 09.11.2015 р. «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Натомість, ОСОБА_1 про зазначений висновок був повідомлений та отриманий лише 01.06.2021.
Також, із наданих до суду протоколу про адміністративне правопорушення та висновку вбачаються наявні розбіжності, а сааме міститься висновок №002484 від 11.05.2021, який нібито підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння 09.05.2021 о 17.20 год., однак на час складання протоколу про адміністративне правопорушення №221582 від 09.05.2021 з твердження захисника Ярук А.І. були відсутні результати лабораторного дослідження біоматеріалу, а сам висновок складений лише 11.05.2021 року.
Більш того, у графі «до протоколу додається» зазначено інший висновок лікаря - нарколога, а саме №008424 та який відсутній в матеріалах справи.
Також у відповідності до положень ч.2 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте, в порушення даної норми, протокол про адміністративне правопорушення було складено 09.05.2021 року, а висновок лікаря складено 11.05.2021 року.
Суд також звертає увагу, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №008424, на який орган, що склав протокол посилається як на підтвердження вини ОСОБА_1 та з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, було складено 11.05.2021 року, а спірні події, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення мали місце 09.05.2021 року, а в матеріалах справи міститься інший висновок №002484 від 11.05.2021. Відтак, суду не зрозуміло, коли саме ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння 09.05.2021 року чи 11.05.2021 року, та який з висновків дійсний №008424 чи №002484.
При цьому, якщо навіть припустити, що ОСОБА_1 дійсно перебував стані наркотичного сп'яніння 09.05.2021 року, то причин складення даного висновку 11.05.2021 року, тобто на два дні пізніше, не зазначено.
Таким чином, надані докази жодним чином не узгоджуються з обставинами викладеними в протоколі та з поясненнями наданими в судовому засіданні.
З наданого органом, що склав протокол та дослідженого й переглянутого в судовому засіданні CD, не вбачається доказів керування ОСОБА_1 автомобілем саме у стані наркотичного сп'яніння 09.05.2021 року.
Відповідно доп.2.9«а» ПДД, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, жодних належних та допустимих доказів того, що саме 09.05.2021 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем у стані будь-якого сп'яніння, органом, що склав протокол не надано.
Як слідує з ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Кваліфікувати ж дії ОСОБА_1 по інший нормі Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд позбавлений можливості, оскільки адміністративним законодавством дана можливість не передбачена, а іншого протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього за якою суд міг би прийняти рішення не представлено.
За таких обставин, з урахуванням того, що суд позбавлений можливості збору доказів, провадження у цій справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а сам ОСОБА_1 - звільненню від адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 130, 221, 247, 266, 268, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя : А.А. Макуха