Провадження №3/760/5722/21
Справа №760/12909/21
30 липня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна, м. Донецьк, місце проживання: АДРЕСА_1 , працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 15.08.2017р., орган що видав 8079, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,
19.05.2021 року до Солом'янського районного суду м. Києва від Київської митниці Держмитслужби надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил №1823/10000/20 від 25.11.2020 року, складеним відносно гр. ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 порушила порядок проходження митного контролю (через коридор спрощеного контролю, зелений коридор) з здійсненням переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме способом, що утруднює їх виявлення, а саме в натільній білизні одягненій на пасажирці.
Представник Київської митниці Держмитслужби у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_3 порушила митні правила, у зв'язку з чим відносно неї складено протокол про порушення митних правил №1823/10000/20 за ч. 1 ст. 483 МК України.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності зазначив, що не протокол не відповідає фактичним обставинам справи та не доводить вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України. Також, він складений з істотними порушеннями МК України в частині додержання вимог ст. 494 МК України без долучення письмових та електронних додатків, письмових пояснень свідків про обставин події, а також без письмових пояснень ОСОБА_3 щодо обставин події, у зв'язку з чим підлягає поверненню митному органу для усунення вказаних недоліків з метою організації та проведення додаткової перевірки, долучення відповідних доказів та надання суду матеріалів справи в повному обсязі та відповідних допустимих та належних доказів по справі, що доводять невинуватість ОСОБА_3 в даному правопорушенні.
Вивчивши адміністративний матеріал, прихожу до висновку, що він підлягає поверненню до Київської митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки, виходячи з наступного.
Встановлено, що протокол ППМП № 1823/10000/20 від 25.11.2020 року, складений головним державним інспектором - кінологом відділу запобігання контрабанді наркотиків і зброї та кінологічного забезпечення № 2 управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Київської митниці Держмитслужби ОСОБА_4 , підписаний свідками: старшим офіцером (старшим оперуповноваженим) ВБК ВБТЗ ГОРВ ОКПП «Київ» ст. л-нт ОСОБА_5 , старшим офіцером (старшим оперуповноваженим) ВБК ВБТЗ ГОРВ ОКПП «Київ» к-н ОСОБА_6 та головним фахівцем відділу експертиз дорогоцінного каміння ДГЦУ Ладжун Юрієм.
Дві особи із вказаних свідків, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є працівниками Державної прикордонної служби України, старшими оперуповноваженими, тобто оперативними співробітниками ДПСУ, а саме правоохоронцями.
Відповідно до загальної судової практики працівники правоохоронного органу не можуть бути свідками по справах про порушення митних правил, оскільки є зацікавленими особами, які спільно з представниками митного органу виконують свої службові обов'язки в інтересах держави та не можуть бути у зв'язку з цим неупередженими.
Отже, протокол про ПМП складений без понятих, лише за участю представників правоохоронних органів, що суперечить процесуальному законодавству.
Крім того, під час проведення митного контролю та оформлення протоколу про ПМП за участю ОСОБА_3 , фактично відбувалось її адміністративне затримання, яке мало бути здійснюватися на підставі вмотивованого письмового рішення керівника відповідного підрозділу митного органу, оскільки на це вказує проведення всіх процесуальних дій за участю ОСОБА_3 виконаних у службовому приміщенні митного органу з залученням працівників правоохоронних органів.
Проте, в матеріалах справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 таке рішення відсутнє, як і відсутній сам протокол про адміністративне затримання останньої.
У зв'язку з цим, вважаю митному органу слід надати пояснення чи складався протокол про адміністративне затримання ОСОБА_3 , а якщо не складався то зазначити причини його не складення.
Також, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 494 МК України, особою, яка складала протокол про ПМП не зазначено адресу всіх зазначених у протоколі свідків.
Крім того, не долучено до матеріалів справи копії товаросупровідних документів, письмові пояснення ОСОБА_3 . Відсутні письмові пояснення свідків щодо обставин події в якості доказів на доведення вини ОСОБА_3 .
До протоколу ПМП не долучено додатки у вигляді відеозаписів процедури митного контролю за участю ОСОБА_3 та вилучення у неї товару, який становить предмет порушення митних правил. Не долучено копії документів про вартість предметів, які вилучено у ОСОБА_3 .
Як зазначив в судовому засіданні представник ОСОБА_3 , з пояснень останньої слідує те, що під час оформлення та складання протоколу про ПМП представниками митного органу здійснювався відеозапис, який не долучений до протоколу.
Вказані обставини мають суттєве значення для справи оскільки надасть можливість визначити правильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 у цій справі.
Отже, митному органу необхідно додатково допитати свідків по справі та отримати додаткові докази на підтвердження або спростування пояснень ОСОБА_3 щодо фактичних обставин справи (надати відеозапис фіксації порушення).
Крім того встановлено, що протокол був складений без підтвердження того, що каміння є дорогоцінним, оскільки як зазначено в самому протоколі при первинному огляді фахівцем ДГЦУ було встановлено, що дане каміння схоже на діаманти.
Тобто, протокол №1823/10000/20 від 26.11.2020 року був складений без висновку експерта, на підставі домислів фахівця ДГЦУ, оскільки висновок від 25.06.2021 року, що свідчить про формальність даного протоколу. В даному випадку, протокол ПМП мав бути складений після висновку експерта, а не до нього, без встановлення дійсних обставин справи з вірною кваліфікацією порушення митних правил.
Таким чином, суд позбавлений можливості повно, всебічно, об'єктивно та своєчасно розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства, тому справу необхідно повернути для проведення додаткової перевірки до Київської митниці Держмитслужби.
Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно із вимогами ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Статтею 527 МК України передбачено, що однією з постанов, що виноситься у справі про порушення митних правил митним органом або судом є постанова про проведення додаткової перевірки.
За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі, й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п. 2), а в разі неправильного складання такого протоколу - повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення.
Відповідно до положень ст. ст. 488, 490, 494-495 МК України, протокол про порушення митних правил - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого МК України, і є найважливішим джерелом доказів у справах про порушення митних правил.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).
З цього слідує, що протокол про порушення митних правил, за вчинення яких митним законом передбачена відповідальність, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що вимагає від особи, яка складає такий протокол, здійснення максимально можливою мірою дій, спрямованих на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла правопорушення, до адміністративної відповідальності шляхом зібрання та фіксації доказів відповідно до вимог закону.
Згідно зі ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Статтею 494 МК України передбачено вимоги щодо складання протоколу про порушення митних правил, згідно якої про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.
На підставі викладеного, вважаю, що матеріали справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 , складені за протоколом про ПМП № 1823/10000/20 від 25.11.2020 року підлягають поверненню митному органу для проведення додаткової перевірки з метою збору відповідних доказів та надання суду належним чином оформлених матеріалів на доведення вини ОСОБА_3 та наявності в її діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Керуючись ст. 294 КУпАП та ст. 529 МК України -
Матеріали справи за протоколом про порушення митних правил №1823/10000/20 від 25.11.2020 року складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України повернути до Київської митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки.
Встановити строк для проведення додаткової перевірки 1 місяць, з моменту отримання справи Київською митницею Держмитслужби.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя