Номер провадження 3/754/4097/21
Справа №754/10547/21
30 серпня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованого у АДРЕСА_1 ,
ІПН НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 26.05.2021 року о 04 годині 37 хвилин керував автомобілем Форд д/н НОМЕР_2 по пр.. Маяковського, 38/10 у м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.
В суді ОСОБА_2 вину свою у скоєному правопорушенні не визнав. Пояснив, що він рухався вранці додому, заїхав на автомобілі у двір свого будинку, припаркував автомобіль. Коли виходив з автомобіля, до нього під'їхали працівники поліції, які повідомили, що він порушив Правила дорожнього руху. Він погодився і сказав, що сплатить штраф за порушення, але дуже поспішає, оскільки йому зателефонувала дружина, що їй погано, тому йому терміново потрібно додому. Він залишив автомобіль і пішов додому. Вранці, коли вийшов у двір, не побачив автомобіля. Після з'ясування всіх обставин знайшов автомобіль на штрафмайданчику. Вважає складений відносно нього протокол неправомірним, оскільки він не перебував за кермом у стані сп'яніння, йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, він не був присутнім при складанні всіх документів.
Інспектор Шевцов А.А. у суді пояснив, що вони патрулювали масив Троєщина , приблизно о 4 годині 30 хвилин побачили на пр.. Маяковського автомобіль Форд, який порушив ПДР, пересік подвійну суцільну лінію горизонтальної розмітки дороги. Вони поїхали за цим автомобілем і наздогнали його вже у дворі будинку № 38/10 по пр.. Маяковського у м. Києві. Автомобіль заїхав на тротуар, водій вийшов з автомобіля та рухався у сторону будинку. Вони з іншим інспектором відразу підійшли до водія, але він відразу почав відмовлятися від того, що порушив ПДР, вимагав відео. Тоді вони попросили надати документи водія та документи на автомобіль. Він спочатку відмовився, але потім надав документи. Під час спілкування ними у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, тоді водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, але він відмовився, казав, що нікуди не поїде. Тоді вони зупинили двох свідків і в їх присутності склали протокол відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КпАП України. Протокол був складений також у присутності водія, який від підпису відмовився. Тоді вони повідомили водію про те, що паркування автомобіля він здійснив з порушенням ПДР і якщо автомобіль не прибере, то він буде евакуйований на штраф майданчик. Водій після цього розвернувся і пішов додому. Вони викликали евакуатор та автомобіль був направлений на штрафмайданчик. Відеозапис події був лише до того моменту, коли водій вийшов з автомобіля, у подальшому у них розрядилася камера, а тому вони не мали можливості проводити запис. Але при цьому протокол був складений у присутності двох свідків, що передбачено діючим законодавством. Інспектор вважає їх дії законними, а складений протокол таким, що відповідає всім вимогам діючого законодавства.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, допитавши свідка, оглянувши відеодиск, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
За змістом ст.. 245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14 судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.. 130 КпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП України не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп"яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, диспозицією ст. 130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп"яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість.
Згідно із ч. 2, 3, 5 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України (п. 7 Інструкції).
Відповідно до п. 6 Розділу 2 Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (п. 3, 4 ч. 3 Інструкції).
Згідно із п. 9 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про перевірку робочого часу вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
З письмових матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 26.05.2021 року о 04 годині 37 хвилин керував автомобілем Форд д/н НОМЕР_2 по пр.. Маяковського, 38/10 у м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.
Факт керування водієм автомобілем Форд знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, не заперечувався самим ОСОБА_2 та підтверджується також відеодиском, на якому зображено рух поліцейських за автомобілем Форд та вихід водія з автомобіля.
У подальшому водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Факт відмови від проходження огляду підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 16.05.2021 року, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до пояснень свідків вони були свідками відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно до положень п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія тощо відповідної категорії.
Отже, керуванням транспортним засобом є виконання певною особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 у розумінні вимог діючого законодавства керував транспортним засобом Форд і при цьому відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, досліджені судом докази, суддя вважає, що є всі підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Що стосується тверджень ОСОБА_2 про те, що йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння і протокол був складений в його відсутність, то суд їх до уваги не приймає, оскільки дані твердження спростовуються показами інспектора Шевцова А.А., наданими у суді, про те, що при складанні протоколу відносно ОСОБА_2 було дотримано вимоги діючого законодавства, водію у присутності двох свідків було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, але останній відмовився.
Також судом не приймаються до уваги твердження ОСОБА_2 , як підстава для звільнення його від відповідальності, про те, що була відсутня відеофіксація правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
За змістом підпунктів 1 та 2 п. 1 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Так, зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень, у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації в якості доказів у суді.
Зазначене вбачається з положень п. 2 розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
При розгляді справи було встановлено що відеозапис проводився інспекторами патрульної поліції до того моменту, коли водій ОСОБА_2 зупинив автомобіль і вийшов з нього. Вказаний відеозапис був наданий до суду Управлінням патрульної поліції у м. Києві.
Що стосується подальшого відеозапису, то, як зазначив у суді інспектор Шевцов А.А., у патрульних поліцейських розрядився прилад запису, що унеможливило у подальшому проводити запис події. Вказаний факт також був підтверджений і листом Управління патрульної поліції у м. Києві від 27.08.2021 року, що був наданий на запит суду.
Враховуючи вказаний факт відсутності відеофіксації факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння фіксувався у присутності двох свідків, письмові пояснення яких були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Що стосується стягнення, що повинно бути накладено на правопорушника, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність.
При розгляді справи судом не було встановлено обставин, що пом"якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, але при цьому судом враховується при призначенні покарання наслідки, до яких могли призвести дії порушника, а тому суд приходить до висновку про призначення правопорушнику покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік та штрафу у розмірі 17000, 00 грн.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284, 290, 291 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, -
ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік та штрафу у розмірі 17000, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454, 00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2021 року.
Суддя О.В.Лісовська