Справа № 700/436/21
Провадження № 2/700/242/21
30 серпня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі
головуючого - судді: Пічкура С.Д.
за участю секретаря судового засідання : Кравець І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу №700/436/21, провадження №2/700/242/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
До Лисянського районного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жаб'янка Лисянського району Черкаської області помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із двох житлових будинків та двох земельних ділянок. У встановленому порядку він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. 20.10.2020 року на будинок АДРЕСА_1 та на дві земельні ділянки за цією ж адресою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. На житловий будинок в АДРЕСА_2 правовстановлюючі документи відсутні. Відповідно до заяв ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 12.09.2020 року на обов'язкову частку спадщини вони не претендують і не заперечують, щоб всю спадщину, що залишилися після батька отримав ОСОБА_1 . Отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі він не може у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що і стало причиною для звернення до суду із вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направили суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Бужанської сільської ради с. Жаб'янка № 222 від 23.11.2020 року, згідно з записом в по господарській книзі Жабянської сільської ради за № 83 за померлим ОСОБА_2 рахується будинок, який знаходиться в АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці, закріпленій за померлим ОСОБА_2 розміром 0,52 га.
Позивач є спадкоємцем за заповітом та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 13.03.2021 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та на земельні ділянки розташованій в АДРЕСА_1 , на на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 позивачу відмовлено у видачі вказаного свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Відповідно до заяв інших спадкоємців - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.09.2020 року на обов'язкову частку спадщини вони не претендують і не заперечують, щоб всю спадщину, що залишилися після батька отримав ОСОБА_1 .
Як вбачається із свідоцтв про право власності на житловий будинок та земельні ділянки від 22.10.2020 року ОСОБА_1 набуто право власності після складання заповіту.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтями 1218, 1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки спадкодавцем уже після посвідчення заповіту було набуто право власності на земельні ділянки.
За таких обставин необхідно визнати за позивачем право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що залишився після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Д. Пічкур