справа № 691/798/21
провадження № 2/691/520/21
28 серпня 2021 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Подорога Л.В., розглянувши позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.09.2008.
Ознайомившись з поданою заявою, вважаю, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України.
Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
У порушення наведених норм, додані до позовної заяви копії документів, не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України, оскільки не завірені в порядку, передбаченому п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», а саме, витяг із тарифів з обслуговування кредитних карт, витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», копія паспорта боржника.
Крім цього, надані позивачем розрахунки заборгованості, виписка за договором, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідка про видані кредитні картки, копія паспорту споживчого кредиту, суперечать вимогам, установленим Національним стандартом України «державна уніфікована система документації. уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003. Зокрема п. 5.23 якого передбачає, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. В той же час, надані позивачем перелічені документи мають лише закарлючки (які можливо є підписами) в графах «Представник банку» та не містять інших обов'язкових реквізитів.
Крім того, відповідно до п. 7.12 Національного стандарту України «державна уніфікована система документації. уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, оформлюючи документи на двох і більше сторінках, друга та подальші сторінки мають бути пронумеровані.
Також, за нормами ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, встановленого ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач, на підтвердження сплати судового збору, надав платіжне доручення № PROM2B9D8P від 22.07.2021, однак воно не може бути зараховане судом, як доказ сплати судового збору, оскільки на ньому відсутня печатка банку, відсутня відмітка про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Щодо підпису на платіжному дорученні, то є незрозумілим кому він належить, оскільки ніяких відомостей про його виконавця платіжне доручення не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вище зазначене, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. 175 - 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали і надання їх суду в строк, який не перевищує п'яти днів, з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Подорога