Справа № 569/7398/19
19 серпня 2021 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання звернувся представник ТзОВ «Рівнетеплоенерго».
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просить суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 33887,52 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн.
В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 власником (квартиронаймачем) якого є відповідач по справі ОСОБА_1 .
З дослідженого в судовому засіданні договору №58721 про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання від 03 січня 2017 року укладеного між заступником директора ТзОВ «Рівнетеплоенерго» Кнап І.І., що діє на підставі доручення та ОСОБА_1 вбачається, що сторони узгодили умови та зобов'язання, які затверджені даним договором, а саме надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою АДРЕСА_1 .
25 липня 2013 року між Рівненською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» було укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання з цілісним майновим комплексом Комунального підприємства «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради.
22 серпня 2013 року було укладено договір №997 між комунальним підприємством «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (новий кредитор) про відступлення права вимоги відповідно до умов якого, первісний кредитом передає, а новий кредитом приймає право вимоги, яке виникло на підставі договорів за якими первісним кредитором надавались населенню послуги з централізованого опалення та підігріву води, укладених між фізичними особами-споживачами, включаючи вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені в судовому порядку, то на підставі фактичного надання таких послуг, що підтверджується абонентським обліком, у тому числі права вимоги щодо стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань.
Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання здійснюється відповідно до тарифів затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №137 від 09 жовтня 2008 року, №6 від 04 січня 2011 року та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТзОВ «Рівнетеплоенерго» №449 від 23 квітня 2014 року, №569 від 23 травня 2014 року, №664 від 13 червня 2014 року, №792 від 27 червня 2014 року, №146 від 17 жовтня 2014 року, №1171 від 31 березня 2015 року, №174 від 21 травня 2015 року, №1101 від 09 червня 2016 року та №1536 від 28 грудня 2017 року, №1791 від 11 грудня 2018 року.
Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснювалося у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов'язки споживача і виконавця, а також інші питання.
У своєму відзиві представник відповідача посилається на ті обставини що 13 січня 2006 року між ОСОБА_2 та КП «Комуненергія» було укладено договір №58721 з надання послуг з опалення та гарячого водопостачання. Виходячи з умов укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач вправі пред'явити позов про стягнення заборгованості за раніше укладеними договорами. ОСОБА_1 набула прав та обов'язків лише 03 січня 2017 року на підставі укладення нею відповідного договору з позивачем. Позивачем пред'явлено позов до його довірительки за неналежне виконання нею своїх обов'язків, передбачених договором №58721 від 13.01.2006 року (оборотна відомість складена за період з липня 2007 року по квітень 2019 року), якого вона не укладала. Укладеним договором №58721 від 03 січня 2017 року на відповідача не покладено обов'язку погашення заборгованості, що утворилась під час виконання договору №58721 від 13 січня 2006 року укладеного між ОСОБА_2 та КП «Комуненергія». Крім того, на даний час відповідач має переплату за отримані послуги від відповідача. Тому представник відповідача вважає, що заявлений позов не підлягає до задоволення.
Однак, з даним твердженням суд не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до інформації по адресній картці від 10 березня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 28 жовтня 2004 року по даний час. Відповідно, вона, як споживач, проживає за даною адресою та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостання.
Крім того, з вказаної адресної картки вбачається, що ОСОБА_2 , з яким було укладено договір від 13 січня 2006 року не був зареєстрований за вказаною адресою.
З дослідженої інформаційної довідки №247449908 від 10 березня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів не рухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - відповідач ОСОБА_1 є співвласником вищезазначеної квартири з 02 липня 2007 року.
З долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що в 2011 році КП РМР «Теплотранссервіс» на ім'я споживача надсилав відповідь на звернення, а також був складений Акт від 17 листопада 2011 року у якому підписалась ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 ; відповідь ЖКП «Сонячне» 22 грудня 2016 року також надавалась на ім'я саме ОСОБА_1 . Тобто можна прийти до висновку що саме відповідач - споживач, фактично проживала та користувалась житлово-комунальними послугами та здійснення утримання квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, у 2015 та 2016 роках у опалювальні періоди відповідно до оборотної відомості по особовому рахунку відповідач отримувала субсидію, що підтверджується інформацією про надану субсидію електронними реєстрами Управлінням праці та соціального захисту населення для ТОВ «Рівнетеплоенерго» за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року. Субсидія надавалась на фактичного споживача - ОСОБА_1 , а не на ОСОБА_2 - особу, з якому було укладено договір.
Також суд приймає до уваги ту обставину, що згідно оборотної відомості у вересні 2017 року споживачем - відповідачем по справі було внесено платіж у сумі 19 760,00 грн., що підтверджує факт визнання відповідачем заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водо постання.
Факт погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечили представники сторін.
Додатково слід зазначити, що згідно письмових доказів по справі було встановлено, що відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення в разі ненадання їх або надання їх не в повному обсязі, зниження якості» №151 від 17 лютого 2010 року - перерахунки щодо ненаданих або наданих не в повному обсязі послуг з ЦО здійснюються за відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії.
З 09 березня 2017 року на вказаний багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 було встановлено вузол обліку теплової енергії. З 23 березня 2017 року встановлений та допущений до експлуатації вузол обліку теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 . Нарахування за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання регламентовано «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», щ затверджено Постановою КМУ №630 від 21.07.2005, відповідно до п.12 яких: у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири».
Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито за адресою АДРЕСА_1 . рахунок відкривається за зверненням особи та на підставі правовстановлюючих документів.
Розподіл особового рахунку (коригування рахунку, з одночасним відкриттям нового) можливий лише за умови укладення з кожним із споживачів (співвласників) окремих договорів про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води згідно визначеного судом порядку користування квартирою із розподілом площі. Укладення таких договорів передбачає надання сторонами наступних документів: копій паспорту, ідентифікаційного коду, будинкової книги та свідоцтва про право власності на квартиру (ордера).
В судовому засіданні було встановлено, що оскільки інші співвласники не зверталися до товариств з метою укладення окремого договору, як наслідок відкриття нового особового рахунку, нарахування проводиться за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Станом на день укладення договору з ОСОБА_1 за особовим рахунком обліковувалась заборгованість у сумі 47 715,78 грн.
Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Відповідно до ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2055 року №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними представником позивача належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.13,319,322,610,611, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 на користь ТзОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 33887,52 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТзОВ «Рівнетеплоенерго», м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов