Справа № 564/2136/21
30 серпня 2021 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019240000000860 від 02.11.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Стінка, Бучанського району Тернопільської області, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослжубовець військової служби за контрактом, начальник радіорелейної станції взводу зв'язку польового вузла військової частини НОМЕР_1 , солдат, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, -
за участю сторін та учасників кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом на посаді начальника радіорелейної станції взводу зв'язку польового вузла, у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1, ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 30 серпня 2019 року близько 08 години 00 хвилин самовільно залишив розташування базового табору військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокувався за адресою: АДРЕСА_3 та відправився у невідомому напрямку, проводячи час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує.
Зазначні дії ОСОБА_3 , які виразились в самовільному залишенні місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, суд кваліфікує за ч.3 ст.408 КК України, тобто дезертирство.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи.
Крім повного визнання вини обвинуваченого ОСОБА_3 , його вина повністю підтверджується матеріалами справи.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 зазначеними вище діями вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 408 КК України, а саме самовільно залишив місце служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто дезертирство.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Санкція ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд дійшов висновку про доцільність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, однак вважає можливим виправлення ОСОБА_3 , без реального позбавлення волі, але в умовах нагляду за ним та звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків відповідно до ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов відсутній.
Відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області № 569/8173/21 від 28 липня 2021 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 28 вересня 2021 року.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.374,376,395 КПК України, 75-76 КК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі і застосувавши ст. 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням - встановивши йому іспитовий строк терміном в два роки, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області № 569/8173/21 від 28 липня 2021 року - скасувати.
Вирок суду набирає законний сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
СуддяОСОБА_1