Справа № 557/904/21
21 липня 2021 року смт. Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Д.В. Пацко, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від відділення №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091279 від 11 червня 2021 року, складеного інспектором СРПП відділення №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області Денисюком В.Ю., 11 червня 2021 року о 07 годині 20 хвилин, на вул. Миру, що в с. Малинівка, Рівненський район, Рівненська область, ОСОБА_1 в порушення п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом Renault Modus номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Адвокат Рудик В.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 в судове засідання подав клопотання про закриття провадження у даній справі та при цьому зазначив, що протокол складений безпідставно, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини, які викладені в протоколі, відсутні свідки при фіксації відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі ст. 280 КУпАП постає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази, якими згідност.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інспектором поліції, як докази винуватості ОСОБА_1 були надані наступні документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091279 від 11 червня 2021 року (а.с. 1); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2); направлення для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції від 11 червня 2021 року (а.с.3), копія постанови серії ЕАН №4334864 від 11 червня 2021 року (а.с.4).
При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на припущеннях поліцейського та не підтверджуються будь - якими доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інспектором поліції не надано доказів, які б доводили той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Оцінюючи протокол на предмет його обґрунтованості, на переконання судді працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено ОСОБА_1 , жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.
Отже, працівником поліції у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (фото- відеофіксація тощо).
Із дослідженого в судовому засідання відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що не можливо встановити хід подій по оформленню адміністративного протоколу, відеозапис є фрагментарним. При цьому, відсутність безперервного відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, при таких обставинах слід тлумачити на користь особи, що притягається до відповідальності, оскільки в спосіб вибіркової фіксації обставин порушення, є можливість спотворення дійсних подій.
При цьому суддею приймаються до уваги пояснення адвоката Рудика В.Р., які викладені в заяві, оскільки обставин зазначені у протоколі не підтверджують протилежного.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03, від 21 липня 2011 року, п. 65 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом » ( справа «Ireland v.the UnitedKingdom», Series A заява № 25, від 18 січня 1978 року, п. 161).
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Зважаючи на те, що належних доказів винуватості ОСОБА_1 інспектором поліції не надано та враховуючи те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Виходячи з наведено, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.В. Пацко