Справа № 557/424/21
20 серпня 2021 року смт Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Тишкун П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
25 березня 2021 року до Гощанського районного суду Рівненської області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091257 від 21.03.2021 року, в цей же день о 16 год. 30 хв. в с. Малятин по вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом SHINERAY XY200 GY-6C, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не визнав. Зазначив, що не заперечує факт вживання алкоголю 21.03.2021, але об'єктивно факт керування ним транспортним засобом - мотоциклом після вживання алкоголю у час та місці зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення не доведений, як і відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Викладене працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідає дійсності, оскільки мотоциклом у вказаному місці та час він не керував, а повертаючись додому вів його в руках. Від проходження огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся і пройшов такий огляд у медичному закладі.
Вважає, що за вказаних обставин не допускав порушення п.2.5 Правил дорожнього руху і просив суд, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відносно нього закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Філатова А.В. в судовому засіданні підтримала його позицію і просила справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях. Доповнила, що оскільки працівниками поліції ОСОБА_1 не був зупинений саме під час керування транспортним засобом і транспортним засобом він не керував у той час коли до нього підійшли поліцейські, він не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху.
Свідок ОСОБА_2 , викликаний до суду за клопотанням захисника, в судове засідання не з'явився, захисник не наполягала на повторному виклику свідка.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника, дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091257 від 21.03.2021 року вбачається, що 21 березня 2021року о 16 год. 30 хв. в с. Малятин по вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом SHINERAY XY200 GY-6C, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив з підстав, що п.2.5 Правил дорожнього руху не порушив, оскільки від проходження медичного огляду він не відмовлявся і взагалі не керував транспортним засобом.
Судом викликались в судове засідання свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, але в судове засідання вказані особи не з'явились.
Натомість з наявних у матеріалах справи доказів, зокрема і відеозапису (а.с.8) вбачається, що події за участю ОСОБА_1 відбувались в полі, в той час, як пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 зроблена у зовсім іншому місці.
Крім того, в матеріалах справи (а.с.3) міститься висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2021 року, з якого вбачається , що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичному закладі 21.03.2021 року о 18 год. 30 хв., тобто, протягом 2 годин з моменту затримання. Також, у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія т/з на виявлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі (а.с.5), на підставі якого і проводився огляд.
Крім того, при дослідженні відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де він пройшов медичний огляд на визначення стану сп'яніння.
Вказане спростовує обставини щодо події правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне прпавопорушення, а а також - у письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що містяться у матеріалах справи (а.с.7), а саме, що ОСОБА_1 «відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, а саме - за допомогою газоаналізатора «Alkotest № 6810» на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі», а тому ці пояснення не є належним та допустимим доказом.
Крім того, із змісту письмових пояснень цих свідків, вбачається, що вони написані аналогічно працівником поліції та на заздалегідь заготовлених шаблонах.
Також суд звертає увагу, що з відеозапису події не є можливим встановити, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом - мотоциклом - за вказаних у протоколі обставин.
Відповідно до Правил дорожнього руху України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли особа, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, почав рухатись.
Зважаючи на норми чинного законодавства, слід дійти до висновку, що вимога поліцейського щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції може бути адресована тільки особі, яка керує транспортним засобом.
Як слідує з пояснень ОСОБА_1 , він не заперечує, що вживав в той день алкогольні напої, проте, зазначає, що після їх вживання транспортним засобом не керував, повертаючись додому вів його в руках.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Оскільки з відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції не підтверджується суть правопорушення викладена у протоколі, не зафіксовано, чи інспектори поліції зупиняли транспортний засіб яким ОСОБА_1 керував як водій, то об'єктивно факт керування ним мотоциклом SHINERAY XY200 GY-6C, д.н.з. НОМЕР_1 у час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведений, інші належні докази в матеріалах справи відсутні та не здобуті судом в ході розгляду справи.
Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №091257 від 21.03.2021 року, суддя зауважує наступне.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення, та не вправі вийти за межі протоколу.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст.213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
При цьому суд наголошує, що не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказане невірне посилання на конкретну норму закону, що є обов'язковою складовою правопорушення, тобто прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії, є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст.ст.254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідно до ст.252 КУпАП, суд приходить переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091257 від 21.03.2021 рокускладений без дотримання вимог процесуального закону.
За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства».
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Виходячи з викладеного ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вина останнього не доведена, а обставини зазначені в протоколі - не підтверджені.
Таким чином, під час судового розгляду не було підтверджено порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а в діях ОСОБА_1 встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП України.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області.
Суддя П.В.Тишкун