Єдиний унікальний номер: 379/654/21
Провадження № 2/378/242/21
30.08.2021 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В. , вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -
До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 та просить розірвати між нею та відповідачем шлюб, малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після розлучення залишити проживати разом із нею; малолітню дитину ОСОБА_5 залишити проживати разом з батьком.
Вивчивши подану позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що вона подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, з наступних підстав.
В позовній заяві об'єднані три позовні вимоги, які не підлягають розгляду в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення, та зупинення в зв'язку з цим, провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, оскільки це може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Також, вимоги про визначення місця проживання дитини можуть залишатися невирішеними тривалий час, а вимоги про розірвання шлюбу повинні розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання дітей є різними.
Разом з тим, відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
В позовній заяві не зазначено, чи зверталася позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з позивачем, не залучено як третю особу відповідний орган опіки та піклування.
До позовної зави позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 908 грн..
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 908 грн..
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) різних позовних вимог немайнового характеру.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в сумі 1816 (908 грн. х 2) гривень. Враховуючи, що позивачем сплачено 908 грн. судового збору, йому слід доплатити 908 грн..
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Ставищен.сел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA728999980313181206000010848, Код класифікації доходів бюджету 22030101. В графі „призначення платежу має бути зазначено, *;101; «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ; Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ставищенський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 вищевказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи‚ що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в трьохденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р. В. Гуртовенко