Справа №293/1745/21
Провадження № 3/293/2039/2021
30 серпня 2021 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двоє дітей, не військовозобов'язаного, не працюючого, за ч.1 ст.164 КУпАП
16.08.2021 Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відносно ОСОБА_1 складений протокол № 0015910 про вчинення ним 16.08.2021 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 16.08.2021 об 18 годині 41 хвилин на 158 км по а/д-21 "Виступовичі-Мог-Подільський", провадив господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання з перевезення вантажів на транспортному засобі ЗИЛ 4331, д.н.з. НОМЕР_1 , без дозволу, який дає право на рух автодорогами України з перевищенням вагових параметрів, а саме навантаження на одиночну вісь складало 12,94 т, ТТН - відсутня, чим порушив вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП.
Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз'яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав, вказав, що не займається господарською діяльністю. Пояснив, що його знайомий попросив перевезти яблука з смт Черняхова до м. Житомира, у зв'язку з несправністю його автомобіля. Підприємницькою діяльністю він не займається.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії № 0015910 від 16.08.2021 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Разом з тим, в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які йому інкримінуються в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, диспозиція ч. 1ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона.
Згідно зі ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
У той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення № 0015910 від 16.08.2021, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП при викладі обставин вчинення адміністративного правопорушення, інспектором не відображено період часу, протягом якого останній здійснював господарську діяльність, тоді як саме в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені істотні обставини справи, зокрема усі елементи складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, стосовно ч.1 ст. 164 КУпАП у протоколі необхідно зазначати обставини щодо часу, протягом якого особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); а також усі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, що здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності.
Разом з тим, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні належним чином бути перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Поряд з цим, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП інспектором не додано до матеріалів справи жодного доказу на підтвердження здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності щодо надання послуг з перевезення систематично.
Додані ж до протоколу докази: копія посвідчення водія на транспортний засіб; акт № 0068081 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.08.2021; довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю; рахунок № 0015910 від 16.08.2021 плати за проїзд не свідчать про порушення гр. ОСОБА_1 господарської діяльності без наявної відповідної ліценції.
Будь-які відомості щодо надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб'єкта господарювання саме ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази в підтвердження отримання останнім прибутку від здійснення вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення перевезення та систематичності діяльності ним з надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Отже, суд, після дослідження наявних доказів і особливо, фактичних обставин, викладених у протоколі, у діях ОСОБА_1 не знаходить свого підтвердження, обов'язкова ознака господарської діяльності - систематичність, тобто одна із необхідних складових об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є неприйнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням". Тим більше "кримінальним обвинуваченням" у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 164 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 17000 грн. до 34000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, ч.1 ст. 164, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП , суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 164 КУпАП, закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області .
Суддя Л.Й. Проценко