Справа № 286/2966/21
27 серпня 2021 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дуби Овруцького району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який підозрюється у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні №12021060500000203 від 16.08.2021 , -
Слідчий СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, зокрема, 6 липня 2017 року Овруцьким районним судом Житомирської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, 21 грудня 2017 року Овруцьким районним судом Житомирської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Овруцького районного суду від 06.07.2017 та остаточно визначено до відбування покарання 3 роки 3 місяця позбавлення волі, 20 січня 2021 року звільнений з місця позбавлення волі на підставі ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 20.01.2021 умовно-достроково на 3 місяці 9 днів, а також будучи притягнутий до кримінальної відповідальності 31.03.2021 року слідчим відділенням ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і будучи не засудженим за вказаний злочин, маючи не погашену та не зняту в законному порядку судимість, на шлях виправлення не встав, та вчинив повторне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 16 серпня 2021 року близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , на прилеглій біля кафе-бару «Венера» території помітив, як ОСОБА_6 , рухаючись по асфальтній дорозі на своєму скутері, не впорався з керуванням та впав на землю. В цей момент у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність у ОСОБА_6 грошових коштів, виник умисел на їх відкрите викрадення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 повторно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна (грабежу), підійшов до ОСОБА_6 , який знаходився на земляній поверхні, та почав його піднімати на ноги. В цей момент ОСОБА_4 , скориставшись безпорадним станом потерпілого, рукою розстібнув защібку курточки останнього та витягнув з внутрішньої лівої кишені і відкрито викрав належні ОСОБА_6 грошові кошти у загальній сумі 8000 грн., та незважаючи на заклики ОСОБА_6 припинити протиправні дії, залишив місце вчинення кримінального правопорушення і в послідуючому розпорядився коштами на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 відкрито викрав належні ОСОБА_6 грошові кошти, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на суму 8000 грн..
Своїми умисними діями, вираженими у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України.
27 серпня 2021 року ОСОБА_4 досудовим слідством було повідомлено про підозру в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.
Застосування даного запобіжного заходу слідчий обгрунтував існуванням, визначених ст.177 КПК України, ризиків, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний - ОСОБА_4 свою вину в скоєному визнав, зазначивши, що він щиро розкаюється у скоєному. Щодо задоволення клопотання не заперечує.
Вислухавши думки учасників та вивчивши клопотання і наявні матеріали кримінального провадження, якими воно обгрунтовується, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК).
Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Із доданого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 16.08.2021 стосовно ОСОБА_4 до ЄРДР внесено відомості про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження № 12021060500000203).
З матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий суддя враховує не лише наявність у кримінальному провадженні вагомих доказів обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, а також те, що підозрюваний маючи не зняту та не погашену у законному порядку судимість на шлях виправлення не став та скоїв тяжке кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, і за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років; вказаний злочин він скоїв будучи притягнутим до кримінальної відповідальності 31.03.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, а також в момент перебування під домашнім арештом.
Офіційно підозрюваний не працює, що зумовлює відсутність законного джерела доходів. Неодноразово вчиняв корисливі злочини проти власності, предметом яких було чуже майно.
Вказані відомості об'єктивно вказують на існування ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення інших кримінальних правопорушень.
Існування вказаного ризику дає достатні підстави для суду вважати, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам.
За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання та обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з моменту взяття під варту.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати 60 днів і закінчується «26» жовтня 2021 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1