Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2588/21
Провадження № 2/279/1226/21
27 серпня 2021 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/2588/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог: Територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням з дня вибуття,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що є наймачем квартири АДРЕСА_1 , квартира не приватизована. Разом з ним в квартирі зареєстрований його син ОСОБА_2 , який разом зі своєю сім'єю: дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають у приватному житловому будинку АДРЕСА_2 , який зареєстрований на невістку ОСОБА_3 , мешкають за вказаною адресою тривалий час більше 4 років. В спірній квартирі син ОСОБА_2 не проживає та не сплачує комунальні послуги, хоча має постійні доходи. Він, ОСОБА_1 , повністю сплачує комунальні послуги за рахунок пенсії, так як є наймачем квартири, за себе та ОСОБА_2 , який добровільно знятися з реєстрації не бажає, не зважаючи на те, що він не може оформити субсидію, оскільки його пенсія незначна. Крім цього йому необхідно одягатися, оздоровлюватися та матеріально допомогти дітям та онукам. Також він не має можливості приватизувати самостійно житло та в рівних долях заповісти трьом своїм дітям, а саме двом синам та донці, так як діти для нього однаково рідні, тому будь-кого з них позбавити права на частку вказаної квартири не бажає. Особистих речей сина ОСОБА_2 в квартирі не залишилося, житловим приміщенням всі ці роки він не цікавиться, сплату за комунальні послуги не проводить, добровільно знятись з реєстрації не бажає. ОСОБА_2 не проживає в житловому приміщенні понад чотири роки, без поважних причин, так як вибув добровільно із житлового приміщення, про що складено Акт, має житло. Перешкод в користуванні квартирою він ОСОБА_2 не чинив. Факт реєстрації відповідача порушує право ОСОБА_1 на вільне розпорядження і користування майном, він позбавлений оформити субсидію. ОСОБА_5 не проживає як член сім'ї; вибув після одруження на інше постійне місце проживання (ст.107 ЖК України) та втратив право користування житловим приміщенням з дати вибуття. Факт відсутності за місцем реєстрації ОСОБА_2 понад один рік підтверджують свідки, зазначені в акті. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог:1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням;3)про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою, про що зазначив ВСУ у постанові від 30.06.2015 року у справі №21-1438а15.
З підстав, передбачених ст.71, 72, 107 ч.2 ЖК України, ст.16, 405 ЦК України просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з дня вибуття.
14.06.2020 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком направлялась рекомендованими листами за місцем реєстрації відповідача.
Одночасно про розгляд справи повідомлялось шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду. У встановлений строк відзив на позов та будь які клопотання, пов'язані з розглядом справи , від відповідача не надійшли.
Представник виконавчого комітету Коростенської міської ради в наданому листі зазначив, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Представник Комунального виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 пояснень щодо позову або будь-яких заяв у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що позивач порушив спір з приводу правовідносин, пов'язаних з користуванням житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 , які регулюються житловим законодавством.
Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_3 за вказаною адресою з 09.12.1989 року зареєстрований ОСОБА_1 .
З довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради від 26.09.2018 року №1619 слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_5 .
Інформація про інших осіб, зареєстрованих у даному житловому приміщенні, у справі відсутня.
Позивач вказує на те, що він являється наймачем житла, з приводу якого порушено спір.
Разом з тим, на підтвердження такого твердження , а також того, що дане приміщення перебуває у комунальній власності, подані до позову докази не містять.
Згідно зі статтями 4, 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства Визначення предмета та підстав спору є правом позивача.
Як на підставу позову позивач послався на ст.ст.71, 72, 107 ч.2 ЖК України, ст.405 ЖК України.
Так, відповідно до положень ст. ст. 71, 72 ЖК України, особа, може бути визнана втратившою право на користування жилим приміщення, якщо буде відсутньою в даному приміщенні без поважних причин протягом шести місяців.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Про це зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 10 Постанови від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" .
КЦС ВС у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц зробив висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Статтею 107 ЖК України визначено, що наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користуванням цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.11 Постанови від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" на підтвердження такого вибуття суд бере до уваги фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна до іншого жилого приміщення, виїзд до іншого населеного пункту і постійна там прописка, укладення трудового договору на невизначений строк в іншому населеному пункті тощо).
Статтею 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З аналізу вказаних норм Закону слідує, що ст.71, 72, 107 ЖК України регулюють правовідносини по договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду (глава 2 ЖК України), а ст.405 ЦК України визначає право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом.
Зазначені норми закону є взаємовиключними.
Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке перебуває в державній власності лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК України, оскільки останній не є власником спірного житла, тому в даному випадку стаття 405 ЦК України застосуванню не підлягає.
Підстави визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставі ст.71 та ст.107 ЖК України за процесуальною формою доказів є різними, про що наведено вище.
Змінити підстави позову або обрати їх на власний розсуд суд самостійно позбавлений можливості, оскільки таким правом наділений лише позивач (принцип диспозитивності цивільного судочинства).
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Отже, з врахуванням наведеного підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст.16, 405 ЦК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог: Територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням з дня вибуття відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа - Територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, Житомирської області, ЄДРПОУ 13576977.
Третя особа - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул. Кооперативна, 3-а, Житомирської області, ЄДРПОУ 37233852.
Суддя: О.М.Шульга