25 серпня 2021 року справа №360/4941/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Мови В.І., представника відповідача Пугаченко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пинтор 19" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 р. (повний текст рішення складено 28 квітня 2021 у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/4941/20 (головуючий І інстанції суддя І.О. Свергун) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пинтор 19" до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про изнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2020 року № ЛГ 23993/3220/АВ/П/ТД-ФС,
10.12.2020 року Товариство обмеженою відповідальністю "Пинтор 19" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову відповідача від 11.12.2020 про накладення штрафу у розмірі 400000 грн. (а.с. 1-6).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у задоволені позову відмовлено (а.с. 159-164).
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позивач мав намір залучити фізичних осіб до виконання робіт на підставі цивільно-правових угод, які були укладені, але всі ці особи жодного дня не працювали у позивача, вони не були допущені до роботи, акти виконаних робіт не складались та гроші їм не сплачувались. Жодного доказу, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були допущені до роботи без укладання трудового договору, відповідач не надав.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представники сторін дотримались своїх позицій, висловлених в апеляційній скарзі і відзиву на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.
Позивач ТОВ «ПИНТОР19» зареєстрований в якості юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 26.03.2019 № 13831020000005393, вид економічної діяльності - 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (основний) (а.с. 152-154).
Головним управлінням Держпраці у Луганській області 23.11.2020 видано наказ № 759 «Про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Пинтор19» у період з 23.11.2020 по 04.12.2020 (а.с. 72).
23.11.2020 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 01-17/758 (а.с. 73).
Цього ж дня Головним управлінням Держпраці у Луганській області складено вимогу про надання/поновлення документів № 23993/3220/НД, згідно з якою від ТОВ «ПИНТОР19» вимагається у строк до 14-00 год. 30.11.2020 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування згідно з переліком (а.с. 39).
На виконання вимоги від 23.11.2020 № 23993/3220/НД ТОВ «ПИНТОР19» 30.11.2020 надало до Головного управління Держпраці у Луганській області завірені копії витребуваних документів, а саме: довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, паспортні дані керівника, його ідентифікаційний код, витяг з реєстру платників єдиного податку, статут підприємства, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розпис, книга обліку трудових книжок, посадові інструкції, договори, які були укладені з найманими працівниками, повідомлення до ДПІ про прийняття працівників, накази та заяви про прийняття на роботу, графік роботи закладу та працівників, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам, заяви та накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів, копії трудових книжок працівників, звіти з ЄСВ, документи, що підтверджують працю осіб за відсутністю трудового договору та підстави оплати (акти виконаних робіт тощо), пояснення керівника (а.с. 40).
Головним управлінням Держпраці у Луганській області 04.12.2020 складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, № ЛГ23993/3220/АВ, яким встановлено, що станом на 23.11.2020 у ТОВ «ПИНТОР19» працюють 12 осіб, вісім з яких були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були допущені до роботи (до 24.11.2020) без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виявлений факт свідчить про порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП, частини третьої статті 24 КЗпП, ПКМУ № 413 (а.с. 77-82).
Станом на 24.11.2020 у ТОВ «ПИНТОР19» затверджено штат у кількості 12 штатних одиниць: директор - 1 штатна одиниця, продавець продовольчих товарів - 11 штатних одиниць (а.с. 85).
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 24.11.2020 у ТОВ «ПИНТОР19» працювали продавцями продовольчих товарів:
1. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була прийнята на роботу на посаду продавця продовольчих товарів згідно наказу про прийняття на роботу від 31 липня 2020 року № 17, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 31 липня 2020 року (вказана обставина не заперечується сторонами);
2. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була прийнята на роботу на посаду продавця продовольчих товарів, згідно наказу про прийняття на роботу від 28 серпня 2020 року № 18, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 28 серпня 2020 року (вказана обставина не заперечується сторонами);
3. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 листопада 2020 року (термін дії договору з 01.11.2020 по 30.11.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 23 листопада 2020 року № 20 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 15 год. 40 хв. (а.с. 88, 89, 104);
4. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 листопада 2020 року (термін дії договору з 01.11.2020 по 30.11.2020) виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_5 від 23 листопада 2020 року № 21 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 15 год. 40 хв. (а.с. 102, 103, 104);
5. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 листопада 2020 року (термін дії договору з 01.11.2020 по 30.11.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_6 від 23 листопада 2020 року № 22 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 17 год. 47 хв. (а.с. 90, 91, 105);
6. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 жовтня 2020 року (термін дії договору з 01.10.2020 по 31.10.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року № 23 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 17 год. 47 хв. (а.с. 92, 93, 105);
7. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 листопада 2020 року (термін дії договору з 01.11.2020 по 30.11.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_7 від 23 листопада 2020 року № 24 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 17 год. 47 хв. (а.с. 94, 95, 105);
8. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 жовтня 2020 року (термін дії договору з 01.10.2020 по 31.10.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 23 листопада 2020 року № 25 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 17 год. 47 хв. (а.с. 96, 97, 105);
9. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 листопада 2020 року (термін дії договору з 01.11.2020 по 30.11.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_8 від 23 листопада 2020 року № 26 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 21 год. 16 хв. (а.с. 98, 99, 106);
10. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , була прийнята на роботу на посаду продавця продовольчих товарів, згідно наказу про прийняття на роботу від 23 листопада 2020 року № 27 з 24 листопада 2020 року (вказана обставина не заперечується сторонами), повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 21 год. 16 хв. (а.с. 106);
11. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , працює на підставі цивільно-правового договору б/н від 01 жовтня 2020 року (термін дії договору з 01.10.2020 по 31.10.2020), виконує роботу з приймання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, відповідає за їх умови зберігання та реалізацію. Згідно пункту 1.2. Договору виконує та надає послуги у зазначеному замовником приміщені. Також було надано Наказ про прийняття на роботу від 23 листопада 2020 року №28 на посаду продавця продовольчих товарів з 24 листопада 2020 року на підставі наказу від 23 листопада 2020 року № 26, повідомлення подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 23 листопада 2020 року о 21 год. 16 хв. (а.с. 100, 101, 106).
Всі вищезазначені працівники ознайомлені під розпис з Посадовою інструкцією № 1 «Продавця продовольчих товарів», затвердженою директором ТОВ «ПИНТОР19» 12.12.2019, у тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 24.11.2020 (а.с. 83-84).
Головним управлінням Держпраці у Луганській області 11.12.2020 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ23993/3220/АВ/П/ТД-ФС, згідно з якою на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 04.12.2020 № ЛГ23993/3220/АВ, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України на ТОВ «ПИНТОР 19» накладено штраф у розмірі 400000,00 грн. (а.с. 8).
Спірним у цій справі є правомірність прийняття відповідачем постанови від 11.12.2020 про накладення на позивача штрафу у розмірі 400000 грн.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За приписами частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Зокрема, відповідно до Закону № 877-V, органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб'єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов'язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб'єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб'єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб'єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб'єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено: державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За унормуванням пунктів 1, 7 "Положення про Державну службу України з питань праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
В частині 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
У той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частинами першою та другою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За правилом частини 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Колегія суддів зазначає, що підрядні (цивільно-правові) угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
Основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
У свою чергу, за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.
Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.
Працівники ТОВ «ПИНТОР19» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були допущені до роботи з 01.10.2020 по 23.11.2020, а працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - з 01.11.2020 по 23.11.2020 без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушенням частини третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Згідно з табелем обліку робочого часу не враховано роботу зазначених працівників у вказаний період (за наявності договорів цивільно-правового характеру) (а.с. 87).
Судом досліджено цивільно-правові договори, укладені позивачем з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , предметом яких є послуги (виконання робіт) з приймання, зберігання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.
Суд зазначає, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов'язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
Отже, за своїм характером такі правовідносини фактично є трудовими, оскільки не містять конкретних фізичних величин або ж об'ємів робіт, фактично працівники виконують певні функції за конкретною посадою, а не індивідуально-визначену роботу.
З 01.11.2010 діє Національний класифікатор України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327.
Зазначеним Класифікатором професій, зокрема, визначено: код КП 5220 - продавець непродовольчих товарів, код КП 5220 - продавець продовольчих товарів.
Судом установлено, що фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виконували функцію продавців продовольчих товарів. Класифікатор професій використовується у сфері трудових правовідносин.
Надані до матеріалів справи договори передбачають виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно класифікатору професій, тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату.
Таким чином, допуск до вищезазначених робіт, а саме виконання функцій та обов'язків продавця може здійснюватися лише на підставі трудового договору.
Наведене підтверджує висновки суду про визначення відносин між позивачем та вищевказаними фізичними особами як трудових, а не цивільно-правових.
Суд також зазначає, що ненадання актів виконаних робіт не нівелює ті правовідносини, що склалися у зв'язку з виконанням вищевказаними фізичними особами робіт з продажу товарів.
Суд наголошує на тому, що дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації правам фізичних осіб на працю, гарантованих Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 620/392/19.
Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що відповідачем не доведено, що вказані фізичні особи взагалі виконували роботу за цивільно-правовими договорами.
Суд враховує, що саме 23 і 24 листопада 2020 року (тобто в період інспекційного відвідування) були видані накази про прийняття на роботу працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Суд не приймає пояснення апелянта стосовно того, що цивільно-правові угоди укладались на випадок необхідності залучення таких працівників до роботи, оскільки підприємство має графік роботи, змінність, тривалість робочого часу встановлена на законодавчому рівні.
Крім того, позивач самостійно надав договори цивільно-правового характеру з найманими працівниками до Головного управління Держпраці у Луганській області разом із поясненнями 30.11.2020.
Таким чином в діях ТОВ «Пинтор 19» мало місце порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, а тому постанова Управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу прийнята законно та обґрунтовано.
Враховуючи викладене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
І відповідачем доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскарженого судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись статями 195, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пинтор 19" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 р. - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 р. у справі № 360/4941/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
І.В. Сіваченко
Е.Г. Казначеєв