30 серпня 2021 року справа №200/473/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Сухова М.Є., представника позивача - адвоката - Гуревича Р.Г., представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 200/473/21-а (головуючий суддя в І інстанції - Смагар С.В.), повний текст складено 18 лютого 2021 року в м. Слов'янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 грудня 2020 року № 00/1305/0704, № 00/1306/0704,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 грудня 2020 року № 00/1305/0704, № 00/1306/0704 (а.с. 1-5).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 грудня 2020 року № 00/1305/0704, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 17000 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 4 грудня 2020 року № 00/1306/0704, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 5100 грн. (а.с. 63-67).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання не вірної оцінки обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що перевіркою встановлено порушення діючого законодавства щодо реалізації за зберігання алкогольних напоїв, відтак спріні податкові повідомлення-рішення є правомірними (а.с. 159-165).
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, наполягала на її задоволенні.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав на правомірність висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована к фізична особа-підприємець за РНОКПП НОМЕР_1 , про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-8).
Позивач має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 22 липня 2020 року до 22 липня 2021 року, дата реєстрації 21 липня 2020 року, реєстраційний номер № 0502/03/08/2020/02494 (а.с. 9).
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 1 січня 2020 року позивач як орендар орендує у фізичної особи як орендодавця у строкове платне користування для здійснення діяльності кафе нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
На підставі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу (підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України), наказу № 1436 від 4 листопада 2020 року «Про проведення фактичної перевірки» та направлень № 1599 та № 1598 від 5 листопада 2020 року на проведення фактичної перевірки працівниками Головного управління ДПС у Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Горбатова, буд. 56 було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та контролю за дотриманням порядку проведення розрахунки за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявність відповідних дозвільних документів і ліцензій ФОП ОСОБА_1 . Акт про результати проведеної фактичної перевірки від 13 листопада 2020 року було зареєстровано 16 листопада 2020 року за № 65/05/99/07/04/ НОМЕР_1 та особисто вручено другий екземпляр ФОП ОСОБА_1 (а.с. 14-17)
9 листопада 2020 року о 16 год. 11 хв. розпочата фактична перевірка магазину позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Перевіркою встановлено, що відповідно до даних баз ДПС України «Аналітичній системі» та по чекової інформації, яка надійшла з РРО Екселліо ОР - 25 фіскальний № 300022124 зареєстровано на господарську одиницю закусочна «Оболонь» за адресою: АДРЕСА_1 факт проведення 15 серпня 2020 року о 22 год. 37 хв. (чек № 11167) розрахункової операції вище вказаний РРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товару, найменування та обліку, його кількості, а саме, позивач реалізувала пляшку пива «Львівського 171»5, 0,5 л. за ціною 25 грн. (2203001000) у фіскальному чеку не вказано найменування товару слово - пиво.
Також, в ході фактичної перевірки закусочної «Оболонь» встановлено факт зберігання на полиці для реалізації однієї пляшки рому білого «Capitan Morgan» 1 л., вмісту спирту 37,5 % об. за ціною 800 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме на пляшці містяться тільки сліди від клею відірваної марки акцизного податку встановленого зразка, таким чином згідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж, марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1251 із змінами та доповненнями пляшка вищезазначеного рому вважається немаркованою.
4 грудня 2020 року на підставі акту перевірки від 16 листопада 2020 року, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, згідно абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 841/95-ВР (далі - Закону № 481/95-ВР) за порушення пункту 226.9 статті 226 ПК України, статті 11 Закону № 481/95-ВР в частині зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00/1305/0704, яким до позивача застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 17000 грн. (а.с. 20)
4 грудня 2020 року на підставі акту перевірки від 16 листопада 2020 року, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) за порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00/1306/0704, яким до позивача застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 5100 грн. (а.с. 22)
Не погодившись із зазначеними податковими рішеннями, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про їх скасування, з підстав наведених в адміністративному позові.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про протиправність дій відповідача та прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність передбачену Законом № 481/95-ВР.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцемплодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Стаеттю 17 Закону України № 481/95-ВР визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481/95, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02 червня 2003 року (далі - Порядок № 790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
В силу п.5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Судами першої та апеляційної інстанції, встановлено, що на позивача податковим повідомленням-рішенням від 09 грудня 2020 року № 00/1306/0704 на позивача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. за за проведення розрахункових операцій без режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії, ціну товару та його кількості щодо продажу пляшки пива без вказання його найменування.
Однак, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності його скасування, з огляду на наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 371 від 16 листопада 2020 року, за результатом проведеної з 9 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року фактичної перевірки у закусочній "Оболонь" за адресою: АДРЕСА_2 , в якій здійснює діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , виявлено порушення порядку проведення розрахунків, передбаченого пунктом 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товару та обліку їх кількості, а саме: 15 серпня 2020 року о 22 годині 37 хвилин був придбаний товар: пляшка пива "Львівського 1715", 0,5 л за ціною 25 гривень за пляшку (копії витягів з баз з чеком від 15 серпня 2020 року № 11167 додаються). Розрахункова операція проведена через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) у чеку не зазначено найменування товару - слово "пиво", чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2020 року № 219/10668/20 провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту, вищезазначеної постанови суми вбачається, що матеріли справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 15 серпня 2020 року взагалі проводилась розрахункова операція з продажу пляшки пива "Львівського 1715", 0,5 л за ціною 25 гривень через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), оскільки з копії акту (довідки) фактичної перевірки № 65-05-99/07/04/ НОМЕР_1 від 13 листопада 2020 року та копії звіту від 9 листопада 2020 року вбачається, що проведення контрольної розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій, розрахункової книжки) при продажу товарів (наданні послуг) здійснювалось щодо однієї пляшки пива безалкогольного "Карлсберг" 0,45 л за ціною 38 гривень.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що об'єктивних доказів порушення ОСОБА_1 пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто, а докази, надані особою, якою складався протокол про адміністративне правопорушення, в якості підтвердження вчинення правопорушення, є недостатніми для встановлення у її діях вини.
Отже, виходячи з наведеного, податкове повідомлення-рішення № 00/1306/0704 від 4 грудня 2020 року таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 4 грудня 2020 року № 00/1305/0704 щодо порушення пункту 226.9 статті 226 ПК України, статті 11 Закону № 481/95-ВР в частині зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00/1305/0704, яким до позивача застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 17000 грн., суд зазначає наступне.
За визначеннями підпунктів 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 226.1 та 226.2 статті 226 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. З аналізу наведених положень можна зробити висновок, що марка акцизного податку є обов'язковим спеціальним знаком, що підтверджує легальність реалізації товару на території України, відсутність якої на алкогольних чи тютюнових виробах є підставою для притягнення до відповідальності у випадку виробництва, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів.
Згідно з вимогами абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 2015 р. №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів регулюється Податковим кодексом України, Законом України № 481 та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Положення №1251).
Пунктами 2 та 3 Положення №1251, визначено, що зразки марок розробляються Мінфіном разом з ДПС, Мінекономіки, СБУ, МВС, Мін'юстом та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Марки встановленого зразка виготовляються на замовлення ДПС державним підприємством, що належить до сфери управління Мінекономіки (далі - підприємство-виробник). Замовлення оформляється відповідно до правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених Мінфіном, СБУ та МВС.
Продавець марок веде електронну базу марок акцизного податку (далі - електронна база марок), в якій відображається інформація про: отримані марки продавцем марок; видані марки продавцем марок (із зазначенням таких реквізитів платіжного документа / платіжних документів на перерахування плати за виготовлення марок, як номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів); використані марки покупцем марок; пошкоджені, списані та знищені марки (абз. 14 п. 5 Положення).
Продавцем марок акцизного податку є контролюючі органи (пп. 14.1.198 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 32 Положення Реєстр виданих марок розміщується на офіційному веб-порталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.
Вказане Положення доповнено пунктом 32 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1144, яка набрала чинності 31 грудня 2019 року.
На виконання вказаного Положення ДПС України на своєму веб-порталі розмістило Реєстр виданих марок акцизного податку (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark).
Територіальні органи ДПС є уповноваженими (контролюючими) органами щодо підтвердження або спростування фактів щодо видачі (продажу) конкретних марок акцизного податку виробникам алкогольних напоїв.
Згідно з пунктом 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);
- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Отже, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, ст. 226 ПК України та п. 20 Положення № 1251.
Згідно з вимогами пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Пунктом 226.5-226.7 ст. 226 ПК України встановлено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень
З акту перевірки вбачається, що в ході фактичної перевірки закусочної «Оболонь» встановлено факт зберігання на полиці для реалізації однієї пляшки рому білого «Capitan Morgan» 1 л., вмісту спирту 37,5 % об. за ціною 800 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме на пляшці містяться тільки сліди від клею відірваної марки акцизного податку встановленого зразка.
На підтвердження зазначеного факту, відповідачем було надано дві фотографії із зображенням рому білого «Capitan Morgan».
Так, з доданих до акту фотографій алкоголю, вбачається відірвану з одного боку марку. Доказів того, що товар продано саме у такому вигляді суду не надано. Ґрунтовних пояснень щодо того, як відповідачем встановлено саме факт зберігання пляшки рому без акцизної марки відповідачем не надано.
При цьому, дані копії фотографій не можуть бути прийняті судом як належний доказ продажу під час перевірки товарів з пошкодженою маркою акцизного податку, оскільки з них не можливо ідентифікувати де і коли були зроблені ці фотографії та чи на них дійсно сфотографовані саме товари, що були придбані під час перевірки саме у магазині позивача.
Тобто, обставини, зазначені в акті перевірки не підтверджено відповідачем належними доказами.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, відповідачаем не доведено правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за продаж алкогольного напою без акцизної марки, з огляду на це спріне податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі, вважає, що спірне рішення прийнято з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 200/473/21-а - залишити без змін.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 30 серпня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова