30 серпня 2021 року справа №200/11229/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши клопотання Донецького апеляційного суду про відстрочення сплати судового збору у справі № 200/11229/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області, Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди,
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року апеляційну скаргу Донецького апеляційного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №200/11229/20-а залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору.
25.08.2021 до суду надійшло клопотання від Донецького апеляційного суду про відстрочення сплати судового збору.
В обгрунтування зазначеного клопотання, представник відповідача зазначає, що у Донецького апеляційного суду відсутні бюджетні асигнування за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2800 «Інші видатки», за яким сплачується, у тому числі, судовий збір.
Ознайомившись із заявленим клопотанням, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Суд вважає, що вищевказане клопотання не підлягає задоволенню, так як в ньому апелянт ніяким чином не підтвердив та не обґрунтував можливість сплати судового збору в майбутньому. Надані до клопотання документи не містять підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом.
На переконання суду, оскільки на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, то він не може посилатися на незадовільний майновий стан не підтверджуючи при цьому документально своє клопотання. Суд не може вчиняти процесуальні дії на припущеннях сторони у справі
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити Донецькому апеляційному суду у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволені клопотання Донецького апеляційного суду про відстрочення сплати судового збору у справі № 200/11229/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області, Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Міронова Г.М.