про повернення позовної заяви
30 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/7445/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоотриманих коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, в якому просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 38876 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 00 коп.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.07.2021 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2013-2019 роки, та доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку; уточненої позовної заяви з зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідачів та третьої особи.
23.07.2021, на виконання ухвали суду, позивачем подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в якому зазначає, що саме з 16.06.2021 з дня набрання законної сили рішення суду у справі №620/25/21 почався відлік строку позовної давності в даній справі, просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом.
Однак вказані доводи суддя вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить стягнути недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2013-2019 роки. Разом з тим до суду звернувся лише 06.07.2021, тобто поза межами строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
У свою чергу як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, позивачу, як інваліду війни 3 групи, Чернігівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат була нарахована і виплачена щорічна разова грошова допомога у 2013 році - 745,00 грн, у 2014 році - 2020,00 грн, у 2015 році - 2200,00 грн, у 2016 році - 2310,00 грн, у 2017 році - 2700,00 грн, у 2018 році - 2845,00 грн, у 2019 році - 2950,00 грн.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак суддя звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідача для виплати такої допомоги у повному розмірі.
При цьому 30 вересня - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі №473/2190/17.
Більш того, 30 вересня - встановлений законом кінцевий строк, до якого позивач міг звернутися за отриманням такої допомоги та, за наявності звернення особи до відповідача у строк до 30 вересня та не отримання ним виплати такої допомоги шестимісячний строк звернення до суду обраховується з 30 вересня відповідного року, в якому була здійснена виплата.
При цьому суддя зауважує, що вказані в заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки позивач знав про порушення своїх прав Чернігівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки йому була нарахована і виплачена щорічна разова грошова допомога у 2013 році - 745,00 грн, у 2014 році - 2020,00 грн, у 2015 році - 2200,00 грн, у 2016 році - 2310,00 грн, у 2017 році - 2700,00 грн, у 2018 році - 2845,00 грн, у 2019 році - 2950,00 грн.
Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», N 23436/03, пункти 22-23).
Отже за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
При цьому процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Враховуючи наведене, суддя не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивач не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоотриманих коштів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення позовної заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій