30 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/1072/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доПрилуцької міської ради Чернігівської області Міського голови міста Прилуки Чернігівської області Попенко Ольги Михайлівни
провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області (надалі також Відповідач 1), міського голови міста Прилуки Чернігівської області Попенко Ольги Михайлівни (надалі також Відповідач 2) про визнання протиправними дій Прилуцького міського голови Чернігівської області Попенко Ольги Михайлівни з виготовлення протоколу поіменного голосування за рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість», прийняте на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання та рішення № 4 від 28.01.2021 Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість»; визнання протиправним та скасування рішення № 4 від 28.01.2021 Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість», прийняте на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є депутатом Прилуцької міської ради та за поданням від більшості депутатів (19 осіб) останній був висунутий кандидатом на посаду секретаря міської ради. Міським головою 24.12.2020 було внесено кандидатуру на посаду секретаря міської ради ОСОБА_1 та прийнято рішення про затвердження лічильної комісії у складі 9 осіб і рішенням ради затверджено протокол № 2 лічильної комісії про обрання секретарем міської ради ОСОБА_1 , тобто позивача. Як зазначає позивач, 28.12.2020 на сайті Прилуцької міської ради з'явилось розпорядження про зупинення дії рішення Прилуцької міської ради від 24.12.2020 № 1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради». Після цього, 28.01.2021 відбулось третє засідання першої сесії восьмого скликання Прилуцької міської ради Чернігівської області, на якому, як зазначає позивач, були присутніми лише 17 депутатів Прилуцької міської ради із 18 мінімально необхідних для того, щоб засідання вважалось правомочним, тобто, на думку позивача, зазначена сесія не була повноважною та не мала права приймати будь-які рішення. Однак, всупереч вимог статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» та статті 18 Регламенту Прилуцької міської ради, на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання Прилуцької міської ради Чернігівської області було прийнято ряд рішень, зокрема і оскаржуване рішення № 4 від 28.01.2021 «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк надіслав відзив на позов, в якому з позовними вимогами ОСОБА_1 не погодився, в їх задоволенні просив відмовити в повному обсязі, з огляду на те, що пленарне засідання, що відбулось 28.01.2021 було повноважним, оскільки в сесійній залі були присутні 18 депутатів, а на час прийняття рішення 17 депутатів Прилуцької міської ради та міський голова, який також наділений правом голосу. Тобто, оспорюване позивачем пленарне засідання та прийняті рішення відбувалися з дотриманням вимог Закону щодо кворуму.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії, на місцевих виборах, які відбулись 25.10.2020 до Прилуцької міської ради Чернігівської області обрано 34 депутати.
Розпорядженням Прилуцької міської ради Чернігівської області від 27.01.2021 №19р «Про скликання третього засідання першої сесії міської ради 8 скликання» третє засідання першої сесії міської ради 8 скликання призначено на 28.01.2021 об 10:00 год. (а.с. 67-68).
Відповідно до списку для реєстрації депутатів, присутніх на третьому засіданні першої сесії міської ради 8 скликання від 28.01.2021 зареєстровано 18 депутатів ради (а.с. 73-74).
Згідно із надано відповідачем витягу зі стенограми третього засідання першої сесії міської ради 8 скликання від 28.01.2021 за проєкт рішення «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість» проголосувало за - 18 (враховуючи голос голови міської ради), проти - 0, утримались - 0, не голосували - 0. У списку поіменного голосування значиться, що депутат Рябоконь - зареєстрований, немає (а.с. 70-72).
Так, за результатами голосування 28.01.2021 прийнято рішення № 4 від 28.01.2021 «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість» (а.с. 70-71).
З огляду на матеріали справи 28.01.2021 депутатом Прилуцької міської ради Рябоконь Василем Васильовичем до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої останній участі в третьому засіданні першої сесії міської ради 8 скликання, що відбулось 28.01.2021, не приймав та не був присутній на ній, але його прізвище використовували як присутнього (а.с. 16, 17-18).
Крім того в матеріалах справи наявні копії заяв від депутатів Прилуцької міської ради від 10.02.2021 адресовані голові Прилуцької міської ради про відсутність кворуму на сесії міської ради 28.01.2021 (а.с. 19-25).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку ... органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб... при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб.
Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування».
Використані у Законі терміни наведено у частині першій статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування»:
представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;
загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;
склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;
правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.
Відповідно до частин 1, 2 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
Згідно з частиною 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Частинами 1, 5 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З аналізу наведених вище норм убачається, що при встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Разом з цим потрібно розділяти суть врахування голосу міського голови під час голосування в пленарному засіданні та кворум пленарного засідання де до загального складу відповідної міської ради голова не входить.
Відповідно до статті 3 Регламенту Прилуцької міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням міської ради (3 сесія 7 скликання) від 04.12.2015 №3 (далі - Регламент) Регламент Прилуцької міської ради - це нормативно-правовий акт, який встановлює порядок діяльності, основні правила і процедури роботи міської ради, її органів і посадових осіб, депутатів, у тому числі порядок скликання сесії міської ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень міської ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань.
Статтею 18 зазначеного Регламенту, що кореспондується зі статтями 46 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», встановлено, що сесія міської ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Якщо на початку чи в ході пленарного засідання сесії міської ради буде встановлено, що в роботі бере участь половина чи менше половини депутатів від загального складу ради, головуючий має право перенести його на інший час.
Абзацом третім статті 18 Регламенту передбачено, що у разі відмови частини депутатів від участі в роботі сесії міської ради або неможливості брати участь в її роботі, міська рада може прийняти рішення про те, що її засідання є повноважним, якщо в ньому бере участь менше, як дві третини, але більше половини від загальної кількості обраних депутатів.
Головуючий на пленарному засіданні міської ради, відповідно до статті 44 Регламенту, зокрема, забезпечує виконання положень даного Регламенту присутніми на засіданні; слідкує за дотриманням кворуму і прийнятого депутатами порядку роботи ради.
Своєю чергою стаття 53 Регламенту встановлює, що рішення міської ради ухвалюються відкритим (в т.ч. поіменним) чи таємним голосуванням більшістю голосів від загальної кількості обраних депутатів міської ради, крім випадків, передбачених законодавством України та цим Регламентом.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджується списком для реєстрації депутатів, присутніх на третьому засіданні першої сесії міської ради 8 скликання від 28.01.2021, було зареєстровано 18 депутатів із загальної кількості 34 депутати Прилуцької міської ради.
Однак, депутат Рябоконь В.В. покинув сесійну залу та не приймав участь у голосуванні при прийнятті рішень на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання Прилуцької міської ради, що підтверджується його особистою заявою до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, а також убачається зі списку поіменного голосування.
Тобто в ході засідання сесії приймало участь 17 депутатів, що є половиною від загальної кількості обраних депутатів, а тому рішення прийняті не більшістю голосів від загальної кількості обраних депутатів міської ради, що є порушенням Регламенту, а саме статті 18 та статті 53 Регламенту Прилуцької міської ради.
Таким чином, фактична присутність на пленарному засіданні 17 з 34 депутатів міськради, що є половиною від загального складу ради, та саме прийняття рішення зазначеним складом ради, дає підстави стверджувати про її неправочинність в розумінні частини дванадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР та статті 18 Регламенту.
За таких обставин дії міського голови як головуючого на пленарному засіданні Прилуцької міської ради 28.01.2021 по проведенню сесії, виготовлення протоколу поіменного голосування за рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість», прийняте на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання, а також прийняття рішень на вказаній сесії є не правомірними.
Своєю чергою суд погоджується із твердженнями відповідачів про те, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних із його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.
Дійсно, ОСОБА_1 , будучи депутатом Прилуцької міської ради, оскаржує дії голови Прилуцької міської ради, а також рішення № 4 від 28.01.2021 Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість».
У даному випадку правова оцінка того, чи дотримано вимог закону щодо кворуму на пленарному засіданні є одним із аспектів правової оцінки рішення, яке ухвалила місцева на пленарному засіданні під час певної сесії.
Так, порушення процедури прийняття акта органу місцевого самоврядування можуть бути підставою для звернення депутата до суду з позовом про визнання дій голови ради протиправними й скасування відповідного рішення у тому разі, якщо процедурні порушення є такими, що можуть свідчити про дефектність прийнятого акта.
У той же час, встановлені у цій справі фактичні обставини та зважаючи на їх зміст і юридичну природу, оскаржувані дії та рішення відповідача зачіпають як конкретні права та інтереси позивача та наявні обґрунтування щодо існування негативного впливу на конкретні права та інтереси від вчинення оскаржуваних дій, а саме проведення сесії із прийняттям відповідних рішень.
Суд також зауважує, що ні вказаними Законами ні КАС України не встановлено обмежень для депутатів місцевих рад на звернення до суду за захистом їхніх індивідуальних прав, у тому числі тих, які випливають зі статусу депутата місцевої ради.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 5, 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради Чернігівської області, міського голови міста Прилуки Чернігівської області Попенко Ольги Михайлівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Прилуцького міського голови Чернігівської області Попенко Ольги Михайлівни з виготовлення протоколу поіменного голосування за рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість», прийняте на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання та рішення № 4 від 28.01.2021 Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість».
Визнати протиправним та скасування рішення № 4 від 28.01.2021 Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про утворення постійних депутатських комісій Прилуцької міської ради, їх перелік та функціональну спрямованість», прийняте на третьому засіданні першої сесії восьмого скликання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Прилуцька міська рада Чернігівської області, вул. Незалежності, буд. 82, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 34209057.
Відповідач: Міський голова міста Прилуки Чернігівської області Попенко Ольга Михайлівна, вул. Незалежності, буд. 82, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500.
Дата складення повного рішення суду - 30.08.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб