про повернення позовної заяви
30 серпня 2021 р. справа № 400/6654/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМиколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача за письмовим зверненням від 07.06.2021 року та зобов'язати відповідача, у встановленому законом порядку, розглянути письмове звернення від 07.06.2021 року та повідомити позивача про результати розгляду.
Ухвалою від 20.08.2021 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, а позовну заяву залишив без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху доказ сплати судового збору в розмірі 908,0 грн.
25.08.2021 року позивач на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, надав додаткові пояснення у справі, в яких повторно заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, так як він надав суду відомості Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2020 рік з вказаним доходом за 2020 рік.
Так, в ухвалі про залишення позову без руху, суд дійшов висновку, що відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не є беззаперечним доказом того, що позивач не отримував у 2020 році інших доходів, оскільки Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування використовується для призначення (перерахунку) громадянам пенсій та страхових виплат за окремими видами державного соціального страхування, та здійснення контролю за достовірністю цих даних, а облік доходів громадян ведеться податковим органом.
Відтак, оскільки позивачем не надано доказів про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік, облікованих саме податковим органом, суд не знайшов підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Щодо повторного клопотання позивача, суд враховує наступне.
Зазначена позивачем підстава звільнення від сплати судового збору, а саме, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік з наданням на підтвердження такого відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно якої за 2020 рік (травень-червень 2020 року) позивачем отримано дохід в розмірі 12 679,58 грн., вже оцінена судом в ухвалі про залишення позову без руху як недостатній доказ скрутного майнового стану позивача та в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору, відмовлено.
Жодних інших доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача, ним не надано.
Посилання позивача на звільнення особи від сплати судового збору в ухвалі Верхового Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.07.2021 року у справі № 490/3827/20, яка також подавала відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі.
Верховний Суд в ухвалі від 27.02.2019 року у справі № 826/19129/16 дійшов висновку: " ... Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Зокрема, доказом незадовільного майнового стану може слугувати довідка органу доходів і зборів (податкового органу) про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2018 рік, тощо."
Також, суд звертає увагу позивача на наступний висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 14.03.2019 року у справі № 2а-8637/2011: " ... Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Kniat v. Poland", заява № 71731/01; п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland", заява № 73547/01).
... Так, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано жодних належних доказів, відповідно до яких суд може розглянути таке клопотання з урахуванням важкого майнового стану. Такими доказами можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 13 лютого 2018 року у справі № 800/533/17."
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за його повторним клопотанням.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху, у встановлений строк.
Враховуючи викладене, маються підстави для повернення заяви.
На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні повторного клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя А. О. Мороз