справа№442/8275/18
про залишення позовної заяви без розгляду
30 серпня 2021 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Дрогобицької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить : визнати протиправним та скасувати припис №108/18 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.11.2018 р, складений головним спеціалістом-інспектором відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Мошовським І.Д.
Ухвалою суду від 01.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.06.2019 призначено судово будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.03.2021 поновлено провадження у справі.
26.07.2021 через канцелярію суду за вхідним №53533 позивачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 240 КАС України.
Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.
Відповідно до приписів ч.9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд розглянув заяву в письмовому провадженні.
Вирішуючи питання щодо поданої заяви, суд виходить з такого.
У силу положень частини третьої статті 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до положень частини 1 ст. 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Пунктом 3 частини 3 ст. 44 КАС України визначено право учасника справи подавати до адміністративного суду заяви та клопотання.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (ч.1 ст. 47 КАС України).
Пунктом 5 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 ст. 166 КАС України).
Частиною 2 цієї статті КАСУ визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3 ст. 166 КАСУ).
Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, при цьому суд не зобов'язаний з'ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.
На підставі вищезазначеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та залишити без розгляду адміністративний позов у справі №442/8275/18.
Доцільно також зауважити і те, що відповідно до ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011.
Порядок повернення судового збору визначено у ст. 7 Закону №3674-VI.
Оскільки за правилами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду, крім випадку, зокрема, якщо така заява залишена без розгляду за заявою (клопотанням) позивача, судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 44, 240, 248, 272, 273, 278 КАС України суд, -
ухвалив:
Заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Дрогобицької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Гулкевич І.З.