30 серпня 2021 року Справа №160/11781/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Радос» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.07.2021 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Радос» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2269207/25522053 від 28.12.2020 року, №2269205/25522053 від 28.12.2020 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного підприємства «Радос» (код ЄДРПОУ 25522053) №8 від 02.07.2020 року, №9 від року датою їх подання.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) учасників справи ( у письмовому провадженні) з 16.08.2021 року за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
11.08.2021 року відповідачем-1 та відповідачем -2 надано письмові відзиви на позов, якими вони заперечують проти вимог адміністративного позову.
В обґрунтуванні пояснень щодо пропуску строку відповідачами зазначено, що відповідно до ч. 1 ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів. Рішення № 2269207/25522053, № 2269205/25522053 щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 8 від 02.07.2020р. та № 9 від 10.07.2020р. було направлено автоматизовано 28.12.2020р. З адміністративним позовом про оскарження рішень № 2269207/25522053, № 2269205/25522053 щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 8 від 02.07.2020р. та № 9 від 10.07.2020р. позивач звернувся лише 15.07.2021року.
Згідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме: не надано суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред'явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед, статтями 122, 160-161.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборі та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 ( адміністративне провадження №К/9901/16396/19) у справі щодо оскарження повернення позовної заяви з оскарження рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що було подано до суду з пропуском строку на оскарження.
Предметом оскарження в даному адміністративно-правовому спорі є рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2269207/25522053, № 2269205/25522053 щодо відмови у реєстрації податкових накладних Приватного підприємства «Радос» № 8 від 02.07.2020р. та № 9 від 10.07.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З позовною заявою щодо скасування рішень № 2269207/25522053, № 2269205/25522053 щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 8 від 02.07.2020р. та № 9 від 10.07.2020р. позивач звернувся лише 15.07.2021року. При цьому позивачем не надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку звернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «Радос» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук