про повернення позовної заяви
м. Вінниця
30 серпня 2021 р. Справа № 120/8895/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
до: ОСОБА_1
про: стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Ухвалою від 09.08.2021 позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Залишаючи позовну заяву без руху судом було враховано, що до матеріалів позову позивачем було долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак, наведені у ньому причини пропуску такого строку, на переконання суду, не є поважними.
В той же час, з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд дійшов висновку про необхідність надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких.
25.08.2021 представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В поданому клопотанні представник позивача зазначила, що курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перебувають на повному державному забезпеченні та кошти, які витрачаються на їх забезпечення є державними. Також вказала, що відповідач обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі розірвання контракту, проте, вказану суму витрат станом на час звернення до суду не відшкодував. Таким чином, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2020 по справі №820/1090/17, просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку мотивам, наведеним позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, яке надійшло на адресу суду 25.08.2021, суд виходив із наступного.
Так, предметом оскарження у даній справі є стягнення з колишнього курсанта - громадянина ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суми у розмірі 155551,02 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
При цьому, у позовній заяві позивач особисто зазначає, що відповідну заборгованість відповідач зобов'язаний був сплатити впродовж 15 діб з дати видання наказу про його відрахування.
В даному ж випадку, наказ про відрахування відповідача виданий 08.11.2018 за №289.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Крім того, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В даному ж випадку, спір виник з приводу відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвело до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, а тому даний спір стосується проходження відповідачем публічної служби, навіть якщо притягнення особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувалося після звільнення особи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16.
Враховуючи наведене, дана справа відноситься до категорії справ, для яких частиною 5 статті 122 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, як уже зазначалось вище, 08.11.2018 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 08.11.2018 за №289.
При цьому, відповідно до п.1 (абз. 6) вищезазначеного Контракту про проходження військової служби (навчання), громадянин ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Розрахунок коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача за №865 складено 09.11.2018.
Оскільки відповідач зобов'язання добровільно не виконав, для позивача з 25.11.2018 (09.11.2018 + 15 діб на добровільне відшкодування) розпочався перебіг місячного строку для звернення до суду з позовом.
Отже, саме 25.11.2018 позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 04.08.2021.
При цьому, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Верховний Суд у своєму рішенні, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
В даному ж випадку, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з даним позовом, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
В той же час, посилання представника позивача на те, що курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перебувають на повному державному забезпеченні та кошти, які витрачаються на їх забезпечення є державними жодним чином не підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом про їх відшкодування.
Крім того, суд також критично оцінює посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2020 по справі №820/1090/17, адже предметом розгляду справи №820/1090/17 був спір між ОСОБА_1 та Начальником військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника Сергія Миколайовича, який стосувався протиправності дій/бездіяльності відповідача допущених/вчинених в межах проведення організаційних заходів та скорочення займаних військовослужбовцями посад.
З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що наведені представником позивача обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що представником позивача не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169, 256 КАС України -
1. Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна