Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/677/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
30.08.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2021, якою стосовно
ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів.
В провадженні Олександрійського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів, тобто до 16.09.2021. Визначено заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб в сумі 45400 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просив поновити строк на подачу апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем його постійного проживання по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що повний текст ухвали захисником було отримано 25.08.2021, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме : переховуватись від суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення - не були доведені прокурором під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та є необгрунтованими.
Стороною захисту було надано суду довідку з Кропивницької міської медичної частини № 14 філії ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях, відповідно до якої обвинувачений звертався 29.07 та 12.08.2021 до медичної частини з попереднім діагнозом гіпокінезія кишківника, копростаз (клінічно), та отримує симптоматичну терапію.
Окрім цього, суд не в повній мірі взяв до уваги відомості про стан здоров'я обвинуваченого. Отримана в подальшому стороною захисту, а саме 19.08.2021 року за вх. № 75 від 19.08.2021 року (вих.№ 784/ЧК-21 від 18.08.2021 року) відповідь на адвокатський запит на адресу начальника Кропивницької міської медичної частини № 14 філії ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях від 10.08.2021. підтверджує наявність хвороб у обвинуваченого, а саме дискенезії кишківника та хронічного гастриту. Із отриманої відповіді вбачається, що іншого лікування, ніж таблетки, обвинувачений не отримує.
Таким чином, стан здоров'я обвинуваченого погіршується, а в умовах тримання під вартою стає неможливим отримання належного лікування обвинуваченим.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 та п.1-1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвали слідчого судді чи ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Зважаючи на те, що захисником повний текст ухвали суду отримано 25.08.2021, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, а тому відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
З огляду на це, посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованою з наведених в апеляційній скарзі підстав, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2021.
У рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається не лише про те, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя, не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, а й про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини даної судової справи, цілком правомірно виходив з того, що особа обвинуваченого, який характеризується негативно за місцем свого проживання, ніде не працює, має схильність до вживання спиртних напоїв та крадіжок, на території села проживає не постійно, веде аморальний спосіб життя, що підтверджується характеристикою виданою Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області від 28.01.2021 № 560.
Судом першої інстанції враховано, що ризики переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , продовжують існувати і на даний час, та зі спливом часу не зменшились. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Встановлено, що ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками. Враховано те, що ОСОБА_6 нещодавно повернувся із Донецької області, звідки його співмешканка. При цьому, у судовому засіданні ОСОБА_6 вказав, що остання проживає на тимчасово непідконтрольній території України, що також підтвердила і прокурор. Ризик переховування від суду залишається реальним і на даний час, оскільки співмешканка ОСОБА_6 на даний час проживає на тимчасово непідконтрольній території, куди може поїхати ОСОБА_6 з метою переховування від суду, що значно ускладнить його явку у судові засідання.
На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , свідчать відомості про його особу, який раніше неодноразово судимий (має 7 судимостей), у тому числі і за аналогічні кримінальні правопорушення, судимості у встановленому законом порядку не погашені та не зняті. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки кожного разу після звільнення з місць відбування покарань, на шлях виправлення не ставав, продовжував свої злочинні дії.
Суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому за умови доведення його вини, характер та обставини вчинення правопорушення.
Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі, що судом не в повній мірі взято до уваги відомості про стан здоров'я обвинуваченого є безпідставними та спростовуються.
З ухвали суду вбачається, що суд взяв до уваги докази, які надані стороною захисту, а саме: Кропивницької міської медичної частини № 14 філії ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях, відповідно до якої ОСОБА_6 звертався 29.07 та 12.08.2021 до медичної частини з попереднім діагнозом гіпокінезія кишківника, копростаз (клінічно), та ОСОБА_6 отримує симптоматичну терапію; копію адвокатського запиту на адресу начальника Кропивницької міської медичної частини № 14 філії ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях від 10.08.2021, в якому просила надати розгорнуті відомості про стан здоров'я ОСОБА_6 , однак відповідь на даний час адвокат не отримала.
Надаючи оцінку вказаним документам, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що на даний час відсутні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу саме на 60 днів, та продовжив такий строк на 30 днів, задовольнивши клопотання прокурора частково.
Колегія суддів приходить до висновку, що сторона захисту не надана підтвердження неможливісті перебування обвинуваченого в умовах ізоляції його від суспільства і що такі умови несуть реальну загрозу для його життя.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
У зв'язку з вищенаведеним, приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 376, 395, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Поновити захиснику-адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2021.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2021, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 30 днів із визначенням застави в сумі 45400 грн. 00 коп. - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4