Провадження № 22-ц/803/6340/21 Справа № 0417/6736/2012 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
25 серпня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Кравченко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року
по справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, -
В січні 2021 року до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання.
В обґрунтування заяви АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що виконавчий лист по справі № 2/0417/4510/2012 про стягнення за кредитним договором солідарно з ПАТ «Акцент-банк», ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 1 618 695, 14 грн. було втрачено при пересилці з Бориспільського МВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) до АТ КБ «Приватбанк». Враховуючи наявність факту втрати виконавчого листа, причини пропущення заявником строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними та строк пред'явлення його до виконання сплив, з підстав незалежних від акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання - задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2/0417/4510/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 26.09.2007 року.
Поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №2/0417/4510/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 26.09.2007 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року в справі № 0417/6736/2012 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Банку в повному обсязі.
У відзиві АТ КБ "ПриватБанк" на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року та ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2012 року позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.09.2007 року у розмірі 1 618 495 грн. 14 коп., а також стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму боргу у розмірі 200 грн., а всього 1 618 695 грн. 14 коп., що еквівалентно 203 098, 51 дол. США.
Згідно листа Бориспільського МВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) за вих. № 76915 від 16.11.2020 року на примусовому виконанні в Бориспільському МВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) виконавчий документ 2/0417/4510/2012 виданий 26.02.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 1 618 495 грн. 14 коп. не перебуває.
Також, судом першої інстанції було встановлено, що відсутні докази про повне виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Задовольняючи заяву Банку, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що необхідно видати дублікат виконавчого листа і строк пред'явлення виконавчого документа до виконання щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості необхідно поновити.
Доводи апеляційної скарги, що заявником не доведено належними доказами втрату виконавчого листа, а відсутність виконавчого листа на виконання не означає, що він є втраченим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечить наявним в матеріалах справи доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2013 року державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ Чернишом О.В. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2/0417/4510 виданого 26.02.2013 року (а.с. 77).
08 жовтня 2015 року згідно постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Чернишом О.В. виконавчий лист №2/0417/4510 виданий 26.02.2013 року було повернуто стягувачу (а.с. 84-85).
04 грудня 2015 року державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ Чернишом О.В. було повторно відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2/0417/4510 виданого 26.02.2013 року (а.с. 82-83).
31 травня 2016 року згідно постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Чернишом О.В. виконавчий лист №2/0417/4510 виданий 26.02.2013 року було повернуто стягувачу (а.с. 80-81).
28 грудня 2020 року комісією АТ КБ "ПриватБанк" було складено акт про втрату виконавчого документу, а саме виконавчого листа №2/0417/4510 виданого 26.02.2013 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська (а.с. 76).
Також, згідно відповіді наданої Бориспільським МВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) за вих. № 76915 від 16.11.2020 року вбачається, що на примусовому виконанні в Бориспільському МВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) виконавчий документ 2/0417/4510/2012 виданий 26.02.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 1618495 грн. 14 коп. не перебуває (а.с. 91).
При цьому, з урахуванням вказаного, є безпідставними твердження в апеляційної скарги, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив ще у 2016 році, оскільки виконавчий лист по даній справі міг бути пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили, оскільки відповідно до п.1 ч.1, ч.ч. 2,3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час пред'явлення виконавчого листа до виконання) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання перервався поверненням виконавчого листа 31.05.2016 року, про яке Банку стало відомо лише 16.11.2020 року з листа Бориспільського МВДВС ЦМУМЮ (м. Київ), а тому є підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова