Справа № 638/1787/21
Провадження № 2/638/3173/21
26.08.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.
за участю секретаря - Шевченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (надалі Позивач) звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (надалі Відповідач) заборгованості за послуги з газопостачання та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надає ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» як постачальник із спеціальними обов'язками. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в газеті «Слобідський край» (випуск №156 від 31.12.2015 року) та розміщено на офіційному сайті товариства. Фактом згоди відповідача про приєднання до умов договору вважає факт споживання ним послуги з газопостачання та нерегулярні сплати за поставлений газ. Вважає, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з постачання природного газу. За даними оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» виконало свої обов'язки та надало споживачу послуги з газопостачання відповідно до договору, однак, споживач систематично порушував зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати послуг з газопостачання, що в результаті призвело до заборгованості за надані послуги, яка складає: суму основного боргу у розмірі 23418,96 грн. та пеню у розмірі 11,61 грн. Також, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ позивачем нараховані на суму основного боргу 3% річних у розмірі 1923,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3696,18 грн.Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
26.08.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи дійсного розрахунку заборгованості відповідача за надані послуги, яка складає: суму основного боргу у розмірі 23418,96 грн. та пеню у розмірі 11,61 грн. Також, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ позивачем нараховані на суму основного боргу 3% річних у розмірі 1886,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3479,01 грн. Представник позивача просила позов задовольнити з урахуванням вказаного клопотання.
Ухвалою суду від 02.03.2021 відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла до суду заява, в якій зазначено, що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. В судові засідання не з'явилася, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч.3 ст.131 ЦПК України суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надала, відзиву на позов не направила.
Відповідно до ухвали суду від 26.08.2021 на підставі статті 281 ЦПК України прийнято рішення про здійснення заочного розгляду справи.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про ринок природного газу», «Правилами постачання природного газу», затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015.
Позивач, як один із суб'єктів таких відносин, здійснює постачання природного газу побутовим споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої НКРЕКП (Постанова №1588 від 21.05.2015), яка була переоформлена на безстрокову (Постанова НКРЕКП №2283 від 08.09.2015), та з 11.05.2017 згідно Постанови НКРЕКП №633 від 11.05.2017 видана позивачу для здійснення постачання природного газу на території України.
Згідно Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015 року, з 01.04.2017 року відповідно до Постанови КМУ № 187 від 22.03.2017 року, з 01.11.2018 відповідно до Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 року на позивача покладені спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу населенню Харківської області як побутовим споживачам.
Побутовий споживач в розумінні ст.1 ЗУ «Про ринок природного газу» - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (надалі Правила), постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором (НКРЕКП), які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Судом на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території Харківської області, і, відповідно, є побутовим споживачем послуг з постачання природного газу за вказаною адресою, що постачається ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» як постачальником зі спеціальними обов'язками.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. У частині 3 цієї статті зазначено, що права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (надалі Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в газеті «Слобідський край» (випуск № 156 від 31.12.2015 року) та розміщений на офіційному сайті товариства.
Позивач зазначає, що відповідно до п.4 розділу ІІІ Правил він надсилає кожному побутовому споживачу, об'єкт якого знаходиться в межах закріпленої за ним території заяву-приєднання до умов договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачена споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника зі спеціальними обов'язками - і факт споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.
Так, з урахуванням наданих позивачем документів, за даними Оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особистий рахунок № НОМЕР_2 на ім'я відповідача. В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем заяви-приєднання постачальнику, рівно як і докази відмови відповідача від отримання послуг з постачання природного газу. З моменту офіційного опублікування постачальником типового договору відповідач не припинила споживання зазначених послуг, здійснювала нерегулярно оплату за надані послуги, що таким чином здійснила дії, направлені на приєднання до умов договору на постачання природного газу побутовим споживачам.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV до 01 травня 2019 року (далі - Закон № 1875-IV), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Статтею 1 даного Закону № 1875-IV визначено, що газопостачання відноситься до комунальної послуги.
Пунктом 3 ст.20 Закону 1875-IV унормовано, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем такої послуги на основі типового договору. Аналогічна норма закріплена і в ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII в редакції з 01.05.2019 року (далі Закон № 2189-VIII), а саме в пункті 1 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VIII.
Враховуючи встановлені вище обставини та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір в порядку ст. ст. 633, 634, 638, 642 ЦК України про постачання природного газу як побутовому споживачу шляхом споживання та подальшої оплати послуг з постачання природного газу на умовах типового договору, що був офіційно опублікований та розміщений на сайті позивача. Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з постачання природного газу.
Відповідно до п.2.1 Типового договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пункт 4.6 Типового договору встановлює обов'язок споживача здійснити оплату рахунку постачальника в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до абз.2 п.26 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовий споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок щодо оплати споживачем комунальної послуги унормовано також в пункті 5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII в редакції з 01.05.2019 року, де визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Позивач свої зобов'язання за договором постачання природного газу побутовим споживачам виконав у повному обсязі: поставив за вказаною адресою відповідачу за період з 01.09.2021 по 30.06.2019 природний газ відповідно до показань засобу обліку, переданих від оператора ГРМ АТ «Харківміськгаз», який з 01.07.2015 провадить господарську діяльність з розподілу природного газу на території м. Харкова та Харківської області.
Відповідно до пункту 5.2 Типового договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами договору.
В порушення умов вищезазначеного договору відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем. Облік нарахувань та оплат за надані послуги здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я відповідача. З урахуванням часткової оплати відповідачем позивачем проведений остаточний розрахунок заборгованості відповідача за поставлений природний газ у розмірі 23418,96 грн. за період споживання з 01.09.2015 по 30.06.2019 року, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України перебачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг за поставлений природний газ у повному обсязі не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 23418,96 грн. за період споживання газу з 01.09.2015 по 30.06.2019 року.
Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.
В постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а зазначена правова позиція, згідно з якою споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі. Аналогічну правову позицію викладено також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.
На час розгляду справи дана заборгованість відповідачем не сплачена, тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Крім того, відповідно до п. 4.9 Типового договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Суд зазначає, що одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений строк.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Так, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за поставлений природний газ, позивачем відповідно до умов договору нарахована пеня відповідачу у розмірі 11,61 грн.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, яке виразилося в несвоєчасній оплаті наданих послуг з постачання природного газу, позивачем нараховано 3479,01 грн. - інфляційних витрат та 1886,44 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу 23418,96 грн. з урахуванням уточненого розрахунку нарахування цих сум, наданих позивачем 26.08.2021.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат судом перевірено, він є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині суд задовольняє в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надають суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень щодо позовних вимог АТ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» та доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідно до положень статті 81 ЦПК України, суду не надав.
Судом встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті спожитих послуг з постачання природного газу, що є порушенням умов договору, укладеного між відповідачем та позивачем як постачальником зі спеціальними обов'язками, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням повного задоволення позовних вимог суд покладає судовий збір на відповідача в розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 625, 633, 634, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-78, 81, 247, 259, 263-265, 281 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» заборгованість за послуги з газопостачання за період з 01.09.2015 по 30.06.2019 у сумі 23 418 (двадцять три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 96 грн. та пеню в сумі 11 (одинадцять) грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут»інфляційні витрати - 3479 (три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 01 коп., 3% річних від простроченої суми - 1886 (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут»судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 30.08.2021.
Суддя В.В. Щепіхіна