справа №619/4226/21
провадження №1-кп/619/344/21
Іменем України
30.08.2021 м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в залі суду в м. Дергачі у спрощеному порядку кримінальне провадження №12021226270000147 у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В'язова Краснокутського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Московським районним судом м. Харкова 18.10.2011 за ч. 2 ст. 121 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_2 будучи раніше судимим Московським районним судом м. Харкова 18.10.2011 за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, звільнився 18.04.2017 умовно-достроково, з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 10 днів, маючи незняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, потрібних висновків не зробив.
13.07.2021 приблизно о 20 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході розмови, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт. Під час конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого прямого умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 який сидів на дивані, та стоячи напроти нього, наніс три удари кулаком правої руки в область потилиці, при цьому лівою рукою тримав останнього за комір, після чого повалив на підлогу ОСОБА_3 , на живіт, наніс приблизно 5 ударів правою ногою в область голови та рук, якими потерпілий закривав голову.
В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинені наступні тілесні ушкодження: 4 забиті рани у потилично - тім'яній ділянці голови; 2 садна на тильній поверхні правої кисті, які згідно з висновком експерта № 28/21Д від 28.07.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_2 , представленим захисником ОСОБА_5 подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Потерпілим ОСОБА_3 подано заяву, згідно якої він не заперечує проти розгляду обвинувального акту без його участі у спрощеному порядку.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи дані про ОСОБА_2 , який неодружений, з середньою освітою, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання, якою відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому, а також враховуючи обставину, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1