Справа №-613/252/21 Провадження №-1-кп/613/73/21
30 серпня 2021 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богодухові кримінальне провадження №12020220220000432 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хрущова Микитівка, Богодухівського району Харківської області, українки, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючої, такої, що має вищу освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_4 05.09.2020, близько 19.45 год., керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній, с. Хрущова Микитівка Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухова Харківської області зі швидкістю близько 60-70 км/год., на шляху прямування грубо порушила Правила дорожнього руху України, а саме: п. 10.1, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не вибрала безпечну швидкість, в зв'язку з чим втратила контроль над керованим нею автомобілем, виїхала на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення з мопедом марки «Sabur SB 50Q» під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП пасажир мопеду марки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому н/з лівої стегневої кістки зі зміщенням, відкритого перелому с/з лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, остеоепіфізеолізу дистального епіфізу лівої променевої кістки без зміщення, які згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/23О-БГ/20 від 04.11.2020 кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров'я терміном більше трьох тижнів.
Порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з подією даної ДТП, а саме п.10.1 ПДР, виразились в тому, що вона, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ 2101», не маючи перешкод технічного характеру, не вибрала безпечну швидкість руху, в зв'язку з чим втратила контроль над керуванням автомобілем, виїхала на зустрічну смугу руху та допустила зіткнення з мопедом марки «Sabur SB 50Q», внаслідок чого настали вищевказані наслідки.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та пояснила, що дійсно ввечері 05 вересня 2020 року їхала разом з мамою на автомобілі ВАЗ по вулиці Центральній в с.Хрущова Микитівка, рухалась зі швидкістю 60 км/годину. Мопед вона бачила - він їхав назустріч. Під час руху вона лівим колесом автомобіля потрапила в яму, яка знаходилась на дорозі, від цього її кинуло на зустрічну смугу, де їхав мопед, і одразу сталось зіткнення з мопедом, від якого мопед впав. Водій мопеда вилетів через руль вперед, а пасажир мопеда - потерпілий ОСОБА_6 - на узбіччя. Він кричав і ОСОБА_4 одразу викликала швидку, також дала йому свій телефон, щоб він зателефонував мамі.
У вчиненому щиро розкаялась, зазначила, що на момент ДТП перебувала у стані вагітності, після аварії приїжджала до потерпілого в лікарню та давала кошти на лікування. Просила врахувати, що порушення допустила ненавмисно.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її вина в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в ході судового розгляду:
-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив в судовому засіданні, що 05.09.2020 він разом з другом - ОСОБА_10 їхав додому на мопеді, за кермом був ОСОБА_11 , рухались зі швидкістю 30-35 км/годину. На вулиці Центральній в С.Хрущова Микитівка вони побачили автомобіль, який рухався назустріч - спочатку по своїй смузі, а потім зманеврував в бік зустрічної смуги руху, по якій рухався мопед. ОСОБА_9 в свою чергу зманеврував вправо, намагаючись уникнути зіткнення, однак уникнути його не вдалось. Зіткнення сталось лівим крилом автомобіля в дугу мопеду, також зачепило потерпілому ногу. Ноги водія захищені дугою, тому водій не постраждав. Яма на місці зіткнення дійсно була, однак приблизно за 15-20 метрів до місця зіткнення. Внаслідок зіткнення потерпілий впав на праву сторону - на узбіччя, побачив, що на лівій нозі кістку, також була зламана рука.
-показаннями законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка пояснила в судовому засіданні, що про подію вона дізналась від сина, який подзвонив та сказав, що його збили. Потім їй передзвонила ОСОБА_12 та все пояснила. Приїхавши на місце події, ОСОБА_6 побачила свого сина - він лежав на узбіччі. Через кілька хвилин приїхала швидка допомога, сину зробили ін'єкцію морфію, наложили шину та одразу констатували відкритий перелом та другий зі зміщенням. Не заперечувала, що ОСОБА_13 оплатила 8000.00 грн. на лікування.
-даними протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 05.09.2020 року, яким зафіксовано місце події - вулиця Центральна, с.Хрущова Микитівка, Богодухівського району, вид покриття - асфальтобетонне, стан покриття - сухий, зафіксовано положення транспортних засобів на місці події, а також фототаблицею та схемою до протоколу;
-даними висновку судово-медичної експертизи №12-14/230-БГ/20 від 12.10.2020, відповідно до якого згідно з даними медичної документації у ОСОБА_14 мали місце тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом н/з лівої стегнової кістки зі змішенням, відкритий перелом с/з лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, остеоепіфізеоліз дистального епіфізу лівої променевої кістки без зміщення. По ступеню тяжкості ушкодження, що малися у ОСОБА_14 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я строком понад З тижні (більш як 21 день) (П. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. №6). Вищевказані ушкодження утворилися від ударної дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких не знайшли свого відображення в характері ушкоджень але вони могли виникнути в ході ДТП, можливо в період часу, вказаний в постанові, тобто 05.09.2020;
-копією виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 , в якій зафіксовано діагноз, короткий анамнез, скарги, призначене лікування;
-даними висновку траспортно-трасологічної експертизи №7/1524СЕ-20 від 18.11.2020 року, відповідно до якого у момент первинного контакту кут між повздовжніми осями автомобіля ВАЗ-2101, НОМЕР_1 та мопеда «Sabur SB 50Q» був близьким до 180°. Місце зіткнення розташовується в районі осипу від мопеду та автомобіля. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, встановити, місце зіткнення більш точно, не представляється можливим. Щодо механізму контактування транспортних засобів, то в момент первинного контакту автомобіль ВАЗ-2101 передньою лівою частиною контактував з боковою лівою частиною мопеду «Sabur SB 50Q», а саме переднє ліве крило автомобіля контактувало з лівою частиною дуги безпеки мопеду, а також фото таблицею до висновку, якою зафіксовано загальний вигляд транспортних засобів та наявних пошкоджень;
-даними висновку авто-технічної експертизи №7/1541СЕ-20 від 11.01.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого на момент експертного огляду і до ДТП рульове керування автомобіля «ВАЗ 2101» р.н. НОМЕР_1 знаходилось у працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри. З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, встановити наявність чи відсутність несправностей в робочій гальмівній системі повному обсязі, не представилось можливим.
На момент експертного огляду, ходова частина автомобіля ВАЗ-2101 р.н. НОМЕР_1 знаходилась в технічно несправному та непрацездатному стані, через наскрізне пошкодження шини переднього лівого колеса.
На момент експертного огляду і до ДТП рульове керування та ходова частина мопеду «Sabur SB 50Q» знаходились в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри.
На момент експертного огляду, гальмівна система мопеду Sabur SB50Q знаходилась в працездатному але технічно несправному стані, через не загальмовування переднього колеса.
З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішення питання: «Якщо малися несправності, то коли вони виникли - до ДТП, в момент ДТП, чи після ДТП?», у відношенні рульового керування автомобіля «ВАЗ-2101» р.н. НОМЕР_1 , позбавлено логічного сенсу.
З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти питання: «Якщо малися несправності, то коли вони виникли - до ДТП, в момент ДТП, чи після ДТП?», у відношенні робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ 2101» р.н. НОМЕР_1 , не представляється можливим.
Несправність ходової частин автомобіля «ВАЗ 2101» р.н. НОМЕР_1 , у вигляді наскрізного пошкодження зовнішньої боковини шини переднього лівого колеса, виникла в результаті ДТП.
З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішення питання: «Якщо малися несправності, то коли вони виникли - до ДТП, в момент ДТП, чи після ДТП?», у відношенні рульового керування та ходової частин мопеду «Sabur SB 50Q», позбавлено логічного сенсу. З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти в питання: «Якщо малися несправності, то коли вони виникли - до ДТП, в момент ДТП, чи після ДТП?», у відношенні гальмівної системи мопеду «Sabur SВ 50Q», не представляється можливим.
- даними висновку авто-технічної експертизи №СЕ-19/121-20/21942-ІТ від 28.12.2020 року з фото таблицями, відповідно до якого розгерметизація шини переднього лівого колеса автомобіля «ВАЗ 2101» р.н. НОМЕР_1 носить аварійний характер і утворилося при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок впровадження твердого предмета з відносно гострою контактною кромкою в шину. З причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішення питання: «Якщо пошкодження виникло до ДТП, то чи міг водій виявити дане пошкодження?», позбавлено логічного сенсу.
- даними протоколу слідчого експерименту від 12.12.2020 року за участі потерпілого ОСОБА_6 , під час якого останній розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, показав на місці як саме сталась ця подія, а також схемою до протоколу та фото таблицями;
- даними протоколу слідчого експерименту від 12.12.2020 року за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого останній розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, показав на місці як саме сталась ця подія, а також схемою до протоколу та фото таблицями;
- даними висновку судової авто-технічної експертизи №СЕ-19/121-20/22202-ІТ від 28.12.2020, відповідно до якого, за вихідними даними згідно показань водія ОСОБА_9 та пасажира ОСОБА_6 :
У даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній ситуації водій мопеду ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України
У даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_15 мала технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання нею вимог п.10.1 ПДР України. У даній дорожній ситуації водій мопеду ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог ПДР України
У діях водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з ДТП.
У діях водія мопеду ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з ДТП.
Оцінюючи відповідно до вимог ст.94 КПК України як кожен доказ окремо так і сукупність зібраних та досліджених доказів, суд зазначає, що показання всіх учасників справи в цілому узгоджуються між собою та не суперечать висновкам експертів та іншим даним, отриманим під час проведення слідчих дій. Отже всі докази перебувають у взаємозв'язку, та у своїй сукупності є достатніми для прийняття процесуального рішення по справі.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 доказана повністю, її дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у психіатра і нарколога не перебуває. Має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_16 , 2019 року народження та ОСОБА_17 , 2021 року народження. Знаходиться на обліку в УСЗН Богодухівської РДА, отримує допомогу на дітей.
Відповідно до висновку, викладеного у досудовій доповіді, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства або окремих осіб. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є низьким, рівень небезпеки для суспільства - низький.
Обставинами, що відповідно до ч.1 ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнає:
- щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини кримінального правопорушення,усвідомленні негативних наслідків, що настали, висловленні щирого жалю з приводу вчиненого - в тому числі безпосередньо у судовому засіданні,
- часткове відшкодування шкоди потерпілому, що не заперечувалось в судовому засіданні самим потерпілим, його законним представником та підтверджується копією квитанції про переказ коштів в сумі 9100.00 грн.
- вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Крім того, згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
На виконання наведених вимог закону щодо призначення покарання, суд, обговорюючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , враховує тяжкість вчиненого, а саме той факт, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, враховує наслідки у виді тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, відомості про особу обвинуваченої, які є в цілому позитивними та свідчать, що остання не є особою, небезпечною для суспільства,обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу.
При цьому суд також зауважує, що призначення покарання у виді виправних робіт є неможливим, оскільки ОСОБА_4 не працює, призначення покарання у виді обмеження волі або арешту є неможливим в силу закону, а саме ч.3 ст.60 КК України та ч.3 ст.61 КК України.
Також суд бере до уваги той факт, що злочин, вчинений ОСОБА_4 , є злочином з необережності, поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, а саме, що до теперішнього часу остання не допускала протиправної поведінки, також бере до уваги її сімейні обставини - наявність на утриманні двох малолітніх дітей.
Вищезазначені обставини, що пом'якшують покарання, в сукупності з відомостями про особу обвинуваченої, суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочинуі з урахуванням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України, тобто призначити основне покарання у виді штрафу за злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті, а саме - 2250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в даному випадку суд вважає достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання, суд враховує ставлення ОСОБА_15 до допущених порушень, відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення на транспорті, той факт, що порушення ПДР відбулось за відсутності обтяжуючих обставин /таких як стан сп'яніння, тощо/. Водночас, суд бере до уваги обставини, за яких сталась подія, характер допущених порушень ПДР, наслідки, що настали, і з урахуванням наведеного вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк - 2 /два/ роки.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з засудженої, долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченої.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду, що відповідає його волі звернутись із позовом в порядку цивільного судочинства та не суперечить вимогам ст.ст.128, 374 КПК України.
Арешт, накладений на транспортні засоби ухвалою слідчого судді від 24.09.2020 року з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню відповідно до положень ст.174 КПК України, оскільки необхідність в ньому відпала.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу в дохід держави у розмірі 2250 /дві тисячі двісті п'ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 38250 /тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят/ гривень 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 /два/ роки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта за проведення судової трасологічної експертизи № 7/1524 СЕ-20 від 18.11.2020 - 1961.40 гривень; за проведення судової автотехнічної експертизи № 7/1541 СЕ-20 від 11.01.2021 - 1961.40 гривень; за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-20/21942-ІТ від 28.12.2020 - 1961.40 гривень; за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-20/22202-ІТ від 28.12.2020 - 1961.40 гривень.
Скасувати арешт автомобіля ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда «Sabur SB 50Q», накладений ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 24.09.2020 року.
Речові докази - автомобіль ВАЗ-2101, р.н. НОМЕР_1 та мопед «Sabur SB 50Q» - повернути власникам.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СУДДЯ -