Справа № 428/6971/21
Провадження №3/428/1725/2021
02 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
судді Комплєктової Т.О.,
за участі секретаря Казюк Л.Г.
розглянувши матеріали, які надійшли з 3 управління (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про притягнення до адміністративної відповідальності за п.6 ч.1 ст. 212-6 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, яка є слухачем заочної форми навчання Луганського Дерджавного університету внутрішній справ ім. Е.О. Дідоренка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
01.07.2021 Головним управлінням СВУ в Донецькій та Луганській областях виявлено триваюче порушення законодавства про державну таємницю в частині неповідомлення посадової особи ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка (ректора), яка надала доступ до державної таємниці, та режимно-секретного «ришу (відділ режимно-секретного забезпечення) про свій виїзд за кордон слухачем заочної форми навчання ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 зараховано слухачем заочної форми навчання наказом ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка від 25.08.2018 №188. Розпорядженням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 23.10.2020 №275д/ДСК вказаній особі надано допуск до державної таємниці за формою 3 та наказом ректора ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка від 28.12.2020 №18о/с дек надано доступ до секретної інформації із ступенем секретності «Таємно».
Згідно з положеннями ст.28 Закону України «Про державну таємницю» (далі - Закон), 18.09.2020 ОСОБА_1 взяла на себе письмове зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці (додаток 9 до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 №939 (далі - Порядок №939) щодо збереження державної таємниці.
Відповідно до положень ст.28 Закону та пунктів 116, 696 Порядку №939 громадянин, якому надано допуск та доступ до державної таємниці, зобов'язана виконувати вимоги режиму секретності, письмово повідомляти про свій виїзд з України посадову особу, яка надала їй доступ до державної таємниці та відповідний режимно-секретний орган, додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Разом з тим, в порушення взятого на себе зобов'язання, вимог ст.28 Закону та пунктів 116, 696 Порядку №939, ОСОБА_1 03.05.2021 виїхала за межі України через пункт пропуску «Боріспіль-D» та 13.05.2021 в'їхала в Україну через пункт пропуску «Боріспіль-D», про що письмово не повідомила посадову особу (ректора), яка надала йому доступ до державної таємниці, та режимно-секретний орган (відділ режимно-секретного забезпечення) ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка.
Факт перетину ОСОБА_1 державного кордону підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.06.2021 №91-22431/0/15-21-Вих, який надійшов до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях 01.07.2021(вх.№7576).
Внаслідок цього, відповідно до п. 696 Порядку №939, режимно-секретним органом (відділом режимно-секретного забезпечення) ЛДУВС імені ОСОБА_2 не був проведений інструктаж з питань охорони державної таємниці та до теперішнього часу не проведено передбачену п.698 Порядку №939 співбесіду, з метою з'ясування наявності чи відсутності обставин, що могли створити передумови для витоку секретної інформації під час перебування за кордоном, фактів необґрунтованої заінтересованості з боку іноземців секретною інформацією.
Крім того, у порушення вимог п.697 Порядку №939, до журналу обліку виїзд за кордон працівників ЛДУВС імені ОСОБА_2 , яким надано допуск до державної таємниці, від 14.12.2017 інв.№19, не внесений факт виїзду ОСОБА_1 до іноземної держави, що створило передумови до викривлення узагальнюючих даних про виїзд за кордон працівників ЛДУВС імені ОСОБА_2 , які враховуються для використання у плануванні заходів щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці, що передбачено п.700 Порядку №939.
В ході проведеної перевірки факту витоку секретної інформації не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_1 , своїми діями, які виразилися в не повідомленні посадової особи (ректора), яка надала їй доступ до державної таємниці, та режимно-секретного органу (відділу режимно-секретного забезпечення) про свій виїзд за кордон, тобто в невжитті заходів щодо охорони державної таємниці, здійснила триваюче правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст.212-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. До суду надав заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення №78/3/26-8002 від 21.07.2021, відповіддю на запит з Центру обробки спеціальної інформації від 18.06.2021, яким підтверджено факт перетину державного кордону України (виїзд 03.05.2021, в'їзд 13.05.2021); запитом та відповіддю на запит з ЛДУВС імені ОСОБА_2 про надання допуску до державної таємниці за формою 3; копіями зобов'язання у зв'язку із допуском до державної таємниці від 18.09.2020 за формою, витягом з наказу ректора ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка від 25.08.2018 №188 про зарахування на навчання, довідки про надання допуску до державної таємниці за формою 3 на підставі наказу ректора ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка від 28.12.2020 №18о/с дек, журналу обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці;
Відповідно до диспозиції п.1 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Об'єктом вказаних правопорушень є охоронювані законом суспільні відносини, що склались у сфері забезпечення збереження інформації, віднесеної до державної таємниці. При цьому ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» визначає, що державна таємниця - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Об'єктивною стороною правопорушень прийнято визначати зовнішню сторону правопорушень, яку складають протиправні діяння (дія чи бездіяльність), викликані цим у суспільстві небезпечні шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням та його наслідками.
Діяння, описане у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, характеризується як бездіяльності (п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП).
Як випливає зі змісту ст. 212-2 КУпАП суб'єктами порушень законодавства про державну таємницю можуть бути як громадяни, так і посадові особи.
Суб'єкт правопорушення, кваліфікованого за ст. 212-2 КУпАП, має не тільки ознаки загального суб'єкта (осудність, досягнення певного віку), а й інші, котрі свідчать про особливість його правового становища (надання допуску та доступу до державної таємниці в установленому законом порядку).
Суб'єктивна сторона таких правопорушень характеризується наявністю вини у формі умислу чи необережності.
Відповідно до положень ст.28 Закону та пунктів 116, 696 Порядку №939 громадянин, якому надано допуск та доступ до державної таємниці, зобов'язаний виконувати вимоги режиму секретності, письмово повідомляти про свій виїзд з України посадову особу, яка надала йому доступ до державної таємниці та відповідний режимно-секретний орган, додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки остання, своїми діями, які виразилися в неповідомленні посадової особи, яка надала їй доступ до державної таємниці, про свій виїзд за кордон, порушила вимоги статті 28 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 116, 696, 698 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 №939, тобто не вжила заходів щодо охорони державної таємниці.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 групи інвалідності не має, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась.
Обставин, що, згідно зі ст.ст. 34-35 КУпАП, пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану ОСОБА_1 , враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу передбаченого санкцією ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 1, 7, 9, 22, 23, 26, 212-2, , 278, 280-287 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр./21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37991110; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UА468999980313010106000012499; код класифікації доходів бюджету-21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір) у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Суддя Т. О. Комплєктова