Справі № 418/2346/21
2-а/418/936/21
"30" серпня 2021 р. Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Кірічевої К.В.
представника відповідача Медведь Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду смт. Мілове адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни до старшого техніка ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних майстра-сержанта Приходька Сергія Миколайовича, до Відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних та до 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України про визнання незаконною та скасування постанови № 017707/21 від 24.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -
До суду звернулась представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шмуйлова І.М. з адміністративним позовом у якому просить постанову № 017707/21 від 24.07.2021 року винесену відносно позивача за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП скасувати, а провадження по адміністративній справі - закрити.
Позовна заява обґрунтована тим, що 24.07.2021 року постановою № 017707/21, яку виніс старший технік ВПС «Мілове» ім. В. Банних майстр-сержант Приходько С.М., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за те, що 24.07.2021 року о 18:00 годині під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації наявної в базі даних ДПС України з КТ України в ТОТ України через КПВВ «Ст. Луганська», а 24.07.2021 року близько 11:00 години здійснила виїзд з ТОТ України до Російської Федерації на напрямку н.п. Ізварине, відповідно до витягу відсутня інформація про виїзд її з ТОТ України через КПВВ, чим порушила п. 3 «Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 815, тобто скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Проте позивач вважає, що така постанова є незаконною з наступних підстав. В пункті пропуску працівники прикордонної служби вказали на необхідність поставити підписи в невідомих документах а потім дозволять перетнути позивачу державного кордону України. З постановою ознайомилась лише після перетину пункту пропуску. Жодних питань взагалі позивачу ніхто не ставив, часу для звернення за правовою допомогою надано не було, тим самим позбавили позивача можливість скористатися у повному обсязі законним правом в отриманні правової допомоги, права роз'яснені не були. У графі проживання було вказано невірні данні «Макіївка» замість « Кремінна ».
Позивач ОСОБА_1 , до судового засідання не з'явилась, однак була належно повідомлена про час місце розгляду справи, усі повноваження були передані нею адвокату Шмуйлової І.М..
Представник позивача Шмуйлова І.М. до судового засідання не з'явилась однак повідомила суд про можливість розгляду справи за її відсутністю позовні вимоги підтримала.
Відповідач старший технік ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних майстер-сержант Приходько С.М. до судового засідання не з'явився, однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи про причину неявки не повідомив. Відзиву із запереченнями надано не було.
Представник відповідача від ВПС «Мілове» імені Віктора Банних до судового засідання не з'явився, однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи. Відзиву з запереченнями надано не було.
Представник від Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса теперішній 3-тій прикордонний загін імені Героя України полковника Євгена Пікуса Медведь Ю.Г. просив провести судове засідання без фіксування технічними засобами у порядку ст.229 КАС України позовні вимоги не визнав. Крім того був наданий відзив з запереченнями проти адміністративного позову у якому начальник 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Юрій Петрів просив у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.
У свою чергу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шмуйлова І.М. у своєї відповіді на відзив заперечила у вимозі відповідача відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
Дослідивши матеріли справи, а саме копію постанови про накладання адміністративного стягнення № 017707/21 від 24.07.2021 року відносно позивача, копію паспорт та картку фізичної особи-платника податків позивача слід прийти до думки про можливе задоволення позовних вимог, оскільки:
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП слід що, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно до ст. 278 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Як слід з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 17 КУпАП встановлено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян; установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною ніж відвернена шкода (стаття 18 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінюючи надані докази керується ст. 90 КАС України з якої слід, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як слід з ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Норма цього закону відсилає до нормативного акту, який регулює процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій» визначена Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 17.07.2019 року.
Відповідно до п. 3 згаданого Порядку в'їзду/виїзду осіб та транспортних засобів за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».
Відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності їх дій з прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення і на спростування адміністративного позову.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідач не подав до суду належні і допустимі докази на підтвердження правомірності дій по ухваленні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, і на спростування даного позову.
Визнання позивачем себе винним у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про накладання на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб'єкта владних повноважень доводити правильність прийнятого рішення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.
Оскільки доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, не встановлено, і відповідачем не доведено перед судом порушення позивача порядку в'їзду на тимчасово окуповану території України та виїзду з неї і п. 3 Порядку виїзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815, постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Позивачем при подачі адміністративного позову був сплачений судовий збір у сумі 454гривень та задоволено позовні вимоги .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З таких підстав судові витрати понесені позивачем які становлять 454 гривень підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 20, 71, 77, 86, 90, 159-163, 186 КАС України, ст.ст. 222-1, 247, 251, 258, 286 КУпАП, ст. 33, 55 Конституції України,-
Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни - задовольнити.
Скасувати постанову № 017707/21 від 24.07.2021 року, яку виніс старший технік віпс (тип А) ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних майстер-сержант Приходько Сергій Миколайович відносно ОСОБА_1 , щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 3-го прикордонного заго ну імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Міловський районний суд Луганської області.
Суддя: С.І. Чехов