"30" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2115/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/2115/21:
Позивач: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код - 34674102)
Відповідач: Житлово-будівельний кооператив "Центральний-2" (65059, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 1 кв. 28; код - 23208068)
про стягнення 145000,00 грн.
з підстав заборгованості за спожиту теплову енергію
В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
СУТЬ СПОРУ: 21.07.2021 року Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Центральний-2" (далі - Відповідач) про стягнення 222968,07 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.
22.07.2021 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
18.08.2021 року від Позивача суд отримав заяву про зменшення позовних вимог - стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 145000,00 грн.
Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи та повернулась до суду з відміткою: „адресат відсутній за вказаною адресою”. Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
01.11.2006 року між Позивачем (Теплопостачальна організація) та Відповідачем (Споживач) було укладено договір № 4144 на постачання теплової енергії за адресою: вул. Космонавтів, будинок 1 (п.2.1 Договору, Додаток № 1 до Договору). Термін дії Договору пролонговано згідно п.10.4.
Згідно п. п. 6.2., 6.3., 6.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 3.2.2. Договору передбачений обов'язок Споживача виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.
Позов ґрунтується на тому, що на виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію Споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.3., 6.4 Договору, Відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого у період з січня по квітень 2021 року включно у нього виникла заборгованість в розмірі 145000,00 грн., стягнення якої є предметом спору.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. 275-277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 р., Законом України „ Про житлово-комунальні послуги” № 1875 - IV від 24.06.04 р., Законом України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р.
Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією», п. 5.1. Договору, облік споживання теплової енергії на опалення визначається за показниками приладу обліку.
Згідно ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання з теплопостачання виконав. Відповідно до звітів на спожиту теплову енергію по договору № 4144 від 01.11.2006р. у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за теплопостачання в розмірі 297353,24 грн., яка в подальшому була частково погашена, залишок непогашеного боргу складає - 145000,00 грн.
За відсутності в матеріалах справи доказів погашення з боку Відповідача заявленої в позові суми боргу в розмірі 145000,00 грн. позов слід задовольнити з покладенням судових витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Центральний-2" (65059, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 1 кв. 28; код - 23208068) на користь Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код - 34674102): 145000 гривень 00 коп. боргу за спожиту теплову енергію та 2270 гривні 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
Суддя О.А. Демешин
Повний текст складено 30 серпня 2021 р.
Суддя О.А. Демешин