ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
30.08.2021Справа № 910/11257/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
За позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд"
про стягнення 151 099 689, 66 грн.
Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд" про стягнення 151 099 689, 66 грн, з яких 141 393 872, 84 грн основного боргу, 9 705 816, 82 грн інфляційних витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору 24/10-2017 від 24.04.2017 в частині виконання робіт за договором, оскільки останнім не надано передбачених договором доказів відпрацювання авансових платежів.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 позовну заяву Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" залишено без руху, надано строк для усунення встановлених судом недоліків - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду подання: документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; надати докази його направлення відповідачу, подання належних доказів направлення на адресу відповідача екземпляру позовної заяви №31-1450 від 09.07.2021 та клопотання про відстрочення сплати судового збору, подання підтверджень наявності у - Кролладу О.В. та Коваль Р.О. повноважень на представництво інтересів Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» в господарському процесі, а саме засвідчення копій документів, або подання завірених належним чином уповноваженою особою читабельних копій документів доданих до позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви, ухвала суду від 19.07.2021 була направлена на адресу позивача.
Конверт з ухвалою про залишення позову без руху було отримано уповноваженим представником комунального підприємства 27.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за трекіноговим номером « 0105478369740», що міститься у матеріалах справи.
02.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, разом із якою було подано повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці, розгляд матеріалів позовної заяви здійснювався після виходу судді на роботу.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Як встановлено статтею 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов'язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, що перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, проте позивач до переліку таких осіб не входить.
Оскільки позивач є юридичною особою, то у відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не може відстрочити сплату судового збору.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки зазначені заявником підстави не підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання позивач про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
В ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За змістом ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Положеннями ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Враховуючи викладене, керуючись ч.ч. 4, 6 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву (з доданими до неї документами) Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" вважати неподаною та повернути заявникові без розгляду.
2. Звернути увагу заявника, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Спичак О.М.