ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2021Справа № 910/3770/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг"
про стягнення 45 995,77 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка Плюс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" (відповідач) про стягнення 45 995,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 130616-01/1п від 13.06.2016 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху.
01.04.2021 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/3770/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3770/21 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідач письмового відзиву до суду не надав.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
13.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласунка Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" (покупець) було укладено Договір поставки № 130616-01/1п, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язався приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору, поставка товару здійснюється на підставі накладних згідно замовлень покупця, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов Договору, у період грудень 2018 року - січень 2019 року позивач здійснив поставку товару, що підтверджується належним чином оформленими та підписаними зі сторони відповідача видатковими накладними, зокрема:
Видаткова накладна № 7551 від 17.12.2018 на суму 2 386,56 грн.;
Видаткова накладна № 7569 від 18.12.2018 на суму 556,20 грн.;
Видаткова накладна № 7586 від 18.12.2018 на суму 1 567,08 грн.;
Видаткова накладна № 7614 від 19.12.2018 на суму 2 913,48 грн.;
Видаткова накладна № 7617 від 19.12.2018 на суму 259,92 грн.;
Видаткова накладна № 7616 від 19.12.2018 на суму 857,58 грн.;
Видаткова накладна № 7624 від 20.12.2018 на суму 252,18 грн.;
Видаткова накладна № 7650 від 20.12.2018 на суму 306,18 грн.;
Видаткова накладна № 7651 від 20.12.2018 на суму 884,34 грн.;
Видаткова накладна № 7559 від 20.12.2018 на суму 187,20 грн.;
Видаткова накладна № 7560 від 20.12.2018 на суму 642,00 грн.;
Видаткова накладна № 7576 від 20.12.2018 на суму 1 045,56 грн.;
Видаткова накладна № 7577 від 20.12.2018 на суму 660,66 грн.;
Видаткова накладна № 7620 від 20.12.2018 на суму 2 549,16 грн.;
Видаткова накладна № 7660 від 21.12.2018 на суму 491,40 грн.;
Видаткова накладна № 7680 від 21.12.2018 на суму 878,22 грн.;
Видаткова накладна № 7694 від 24.12.2018 на суму 1 229,28 грн.;
Видаткова накладна № 7701 від 24.12.2018 на суму 786,24 грн.;
Видаткова накладна № 7720 від 25.12.2018 на суму 1 172,94 грн.;
Видаткова накладна № 7766 від 26.12.2018 на суму 1 053,84 грн.;
Видаткова накладна № 7768 від 26.12.2018 на суму 6 418,26 грн.;
Видаткова накладна № 7778 від 26.12.2018 на суму 447,00 грн.;
Видаткова накладна № 7771 від 26.12.2018 на суму 805,92 грн.;
Видаткова накладна № 7770 від 26.12.2018 на суму 640,08 грн.;
Видаткова накладна № 7787 від 27.12.2018 на суму 629,70 грн.;
Видаткова накладна № 7799 від 27.12.2018 на суму 924,12 грн.;
Видаткова накладна № 7800 від 27.12.2018 на суму 749,04 грн.;
Видаткова накладна № 7801 від 27.12.2018 на суму 322,32 грн.;
Видаткова накладна № 7802 від 27.12.2018 на суму 378,72 грн.;
Видаткова накладна № 7817 від 27.12.2018 на суму 182,40 грн.;
Видаткова накладна № 7831 від 27.12.2018 на суму 2 018,22 грн.;
Видаткова накладна № 7832 від 27.12.2018 на суму 2 295,96 грн.;
Видаткова накладна № 7833 від 27.12.2018 на суму 766,26 грн.;
Видаткова накладна № 7834 від 27.12.2018 на суму 302,82 грн.;
Видаткова накладна № 10 від 02.01.2019 на суму 2 386,56 грн.;
Видаткова накладна № 6 від 02.01.2019 на суму 562,32 грн.;
Видаткова накладна № 4 від 02.01.2019 на суму 159,84 грн.;
Видаткова накладна № 30 від 03.01.2019 на суму 1 002,84 грн.;
Видаткова накладна № 1 від 04.01.2019 на суму 807,12 грн.;
Видаткова накладна № 2 від 04.01.2019 на суму 1 848,36 грн.;
Видаткова накладна № 14 від 04.01.2019 на суму 95,40 грн.;
Видаткова накладна № 13 від 04.01.2019 на суму 426,30 грн.;
Видаткова накладна № 11 від 04.01.2019 на суму 640,80 грн.;
Видаткова накладна № 15 від 04.01.2019 на суму 758,76 грн.;
Видаткова накладна № 12 від 04.01.2019 на суму 500,04 грн.;
Видаткова накладна № 29 від 04.01.2019 на суму 223,56 грн.;
Видаткова накладна № 60 від 04.01.2019 на суму 1 504,74 грн.
Відповідно до п. 5.4. Договору, оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5. даного договору здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 30 (тридцять) календарних дні після його реалізації.
Відповідач весь поставлений позивачем товар за період грудень 2018 року - січень 2019 року за вищенаведеними видатковими накладними реалізував, що підтверджується довідкою про залишок товару на складі відповідача.
У свою чергу відповідач, у порушення приписів п. 5.5. Договору, не розрахувався із позивачем за поставлений товар.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого товару, а відтак суд установив, що відповідачем порушено умови Договору в частині строку оплати поставленої продукції.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" про стягнення 45 995,77 грн. заборгованості за Договором - підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" про стягнення 45 995,77 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150, ідентифікаційний код 34928470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка Плюс" (60008, Чернівецька область, Хотинський район, с. Атаки, вул. 28-го червня, 35, ідентифікаційний код 35248940) 45 995 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 77 коп. заборгованості та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.08.2021
Суддя С. В. Стасюк