вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" серпня 2021 р. Справа№ 910/570/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Мартюк А.І.
Сітайло Л.Г.
секретар судового засідання Денисевич К.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2021 р.
у справі № 910/570/21 (суддя - Турчин С.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович
прo визнання виконавчого напису нотаріуса № 705 таким, що не підлягає виконанню,-
14.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" звернулося до Господарського суду міста Києва до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на іпотечному договорі №876/31/1-3 від 04.11.2014, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений виконавчий напис за реєстровим №705 на іпотечному договорі №876/31/1-3 від 04.11.2014, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2041, не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказував на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.02.2021, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича.
16.02.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 11.03.2021 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Конституційним Судом України справи № 3-188/2020(455/20), у якому суд відмовив у задоволенні .
У підготовчому засіданні 15.04.2021 представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі №910/570/21 та про залучення третьої особи.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі TACTICAL BUSINESS LLP як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд протокольно відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на відсутність доказів існування обставин, за яких рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки TACTICAL BUSINESS LLP щодо однієї із сторін.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі мотивоване тим, що виконавче провадження №53731207 з примусового виконання виконавчого напису від 27.03.2017 за реєстровим №705 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", а тому згідно із п.2 ч.1 ст.231 ГПК України наявні підстави для закриття провадження у справі.
Відмовляючи у протокольній ухвалі у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами , тоді як між сторонами існує спір про визнанн виконавчого напису від 27.03.2017 за реєстровим №705 таким, що не підлягає викнанню, а отже предмет спору у даній справі не припинив своє існування і підстави для закриття провадження у справі згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Протокольною ухвалою від 15.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано виконавчий напис, вчинений 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрований в реєстрі за №705, на іпотечному договорі №876/31/1-3, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованому в реєстрі за №2041, таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, акціонерне товаристве "Державний ощадний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до необгрунтованих висновків, що у зв'язку із зміною строку виконання зобов'язання щодо повернення суми кредиту, кредитний договір припинив свою дію, та, як наслідок, відсутні підстави для встановлення відповідальності за прострочення з повернення суми заборгованості у вигляді сплати неустойки, а також нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Апелянт зазначав, що незважаючи на те, що кредитор змінив строк виконання зобов'язання щодо повернення суми кредиту, строк дії кредитного договору залишився незмінним, а відтак посилання місцевого господарського суду, що кредитний договір припинив свою дію спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.
Крім того, апелянт зауважив, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса № 705 від 27.03.2017 р. станом на день подання позову виконано, отже не може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню на майбутнє, а тому позовна вимога є неефективним способом захисту прав та інтересів позивача. Наводить
Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Мартюк А.І., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 р. апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 405,00 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу та третій особі, надано скаржнику строк на усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 р. відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на 18.08.2021 р.
10.08.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 18.08.2021 р. представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Представник відповідача вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 04.11.2014 між Публічним акціонерним банком "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (відповідач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" (позивач, позичальник) був укладенй кредитний договір №876/31/1, до якого в подальшому сторонами вносилися зміни згідно додаткових договорів №1 від 29.12.2014, №2 від 20.04.2015, №3 від 03.08.2015, (надалі разом - "Кредитний договір").
За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 100 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути відповідні кошти та сплатити проценти і інші платежі за користування кредитними коштами в порядку та на умовах встановлених договором.
Згідно із п. 2.2 Кредитного договору кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення не пізніше 30.08.2019.
Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору, в редакції додаткового договору №2 від 20.04.2015, сторони погодили погашення кредиту в строки згідно з графіком: щомісячно протягом 2016 року в останній робочий день кожного календарного місяця у розмірі 2083333,33 грн.; щомісячно протягом 2017 року в останній робочий день кожного календарного місяця у розмірі 2083333,33 грн; щомісячно протягом 2018 року в останній робочий день кожного календарного місяця у розмірі 2083333,33 грн; щомісячно з січня по липень 2019 року (включно) в останній робочий день кожного календарного місяця у розмірі 2812500,00 грн; 30.08.2019 у розмірі 2812500,12 грн.
За змістом п. 2.7 Кредитного договору вбачається, що сторони домовилися, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються Банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:
- проценти за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 21 процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (п.п. 2.7.1);
- проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.п. 2.7.2);
- нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 10.12.2014. В період з березня 2015 року по травень 2015 року включно, розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами, які повинен сплатити позичальник становить: за березень 2015 року - 1000000,00 грн.; за квітень 2015 року - 1000000,00 грн; за травень 2015 року - 1000000,00 грн. Різниця процентів, нарахованих за користування кредитом за період з 01.03.2015 по 31.05.2015 та таких, що мають бути сплачені за ставкою 21% річних - повинна бути сплачена позичальником протягом періоду з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, рівними частинами, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту (п.п. 2.7.3 в редакції додаткового договору №2 від 20.04.2015);
- у випадку порушення зобов'язань позичальника, встановлених пунктами 5.3.6 та 5.3.14 цього договору, Банк встановлює процентну ставку в розмірі 23% річних, починаючи з першого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане. Сторони досягли згоди, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору (п. 2.7.4).
04.11.2014 між ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (іпотекодержатель) та ТОВ "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №876/31/1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2041, (надалі - "Іпотечний договір").
Відповідно іпотечного договору ТОВ "ТЛК "Арктика" у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором передано в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.
У відповідності до п. 3.1.5 Іпотечного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором та/або обов'язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи: основну суму боргу (кредит) відповідно до умов зобов'язання, проценти за користування кредитом, комісії, неустойки (пені, штрафи) та інші платежі і санкції, що передбачені та/або які випливають із зобов'язання, а також витрати, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням іпотекодавцем умов Кредитного договору та/або цього договору, витрати іпотекодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором (в тому числі витрати,пов'язані з реалізацією предмета іпотеки та вартістю послуг незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження предмета іпотеки.
Згідно із п. 3.1.6 Іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, звернути стягнення на предмет іпотеки.
Положеннями п. 3.1.12 Іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель має право надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушених зобов'язань за Кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, та у порядку, передбаченому цим договором та законодавством, звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти денного строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не в повному обсязі.
Відповідно до п. 6.1 Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов зобов'язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо в строки, встановлені Кредитним договором, іпотекодавець не поверне (повністю або частково) іпотекодержателю суму кредиту, та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить комісії та/або іншу заборгованість, платежі, неустойки (пені, штрафи), що передбачені та/або випливають із зобов'язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що складає зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій/запевнень або будь-який документ, надані іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявляться (стануть) недійсними.
За змістом п.п. 6.2.2 п. 6.2 Іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема: у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
На виконання умов Кредитного договору Банком було надано позичальнику кредитні кошти у розмірі 100000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 05.11.2014, а позичальником за час користування такими коштами було здійснено їх часткове повернення у розмірі 2500000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.
Листом від 12.11.2015 №34/4-12/5661-11792 АТ "Ощадбанк" звернулося до ТОВ "ТЛК "Арктика" з повідомленням про те, що у зв'язку з невиконання позичальником вимог п.п. 5.3.6 п. 5.3 Кредитного договору АТ "Ощадбанк" на підставі п. 2.7.4 Кредитного договору встановлює проценту ставку за користування кредитними коштами в розмірі 23% річних.
Листом від 10.03.2016 №55/2-06/340-2042 АТ "Ощадбанк" направило на адресу ТОВ "ТЛК "Арктика" вимогу про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, у якій вказувало, що позичальником не виконаний установлений п.п. 5.3.2 Кредитного договору обов'язок по своєчасному, у визначені договором строки, сплачувати плату за користування кредитом, внаслідок чого прострочена заборгованість за кредитним договором станом на 09.03.2016 складає у загальному розмірі 113059309,41 грн ,у тому числі
строкова заборгованість за кредитом - 93 333 334,34 грн;
прострочена заборгованість за кредитом - 4166666,66 грн;
строкова заборгованість за процентами - 3 577529,19 грн;
прострочена заборгованість за процентами - 9952330,43 грн;
пені - 1 342 326,62 грн;
3% річних - 90 219,61 грн;
інфляційних втрат - 147026,56 грн;
штраф за порушення умов іпотечного договору - 449877,00 грн.
У вимозі Банк вказав, що в порядку, визначеному п. 3.3 Кредитного договору, відкликає кредит та вимагає не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення цієї вимоги повністю повернути кредит і сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, які будуть донараховані на дату погашення заборгованості.
27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на Іпотечному договорі був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №705 (надалі - "Виконавчий напис №705"), відповідно до якого запропоновано в рахунок часткового погашення простроченої заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" перед Банком за процентами та штрафними санкціями за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 за Кредитним договором в сумі 60 779 032,54 грн, з яких:
прострочена заборгованість за процентами - 23 994 249,95 грн.;
загальна сума штрафних санкцій в розмірі 36 297 282,59 грн, в тому числі: загальна сума пені - 20046605,78 грн; загальна сума 3% річних - 3415480,22 грн; загальна сума інфляційних втрат - 12835196,59 грн; сума штрафу за порушення п.п. 7.2.6 Кредитного договору - 487500,00 грн.
Предметом спору є право позивача на іпотечне майно, на яке, на думку позивача, безпідставно вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. виконавчий напис на копії Іпотечного договору. Банк у безспірному порядку звернув стягнення з метою часткового погашення простроченої заборгованості за процентами та штрафними санкціями перед АТ "Ощадбанк" за Кредитним договором, нарахованими у період з 15.03.2016 по 15.03.2017 (включно), в сумі 60779032,54 грн., з яких: прострочена заборгованість за процентами - 23994249,95 грн; загальна сума штрафних санкцій в розмірі 36297282,59 грн., в тому числі: загальна сума пені - 20046 605,78 грн.; загальна сума 3% річних - 3415480,22 грн.; загальна сума інфляційних втрат - 12835196,59 грн; сума штрафу за порушення п.п. 7.2.6 Кредитного договору - 487500,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦК Укрїани нотаріус здійснює захист цивільних прав, шляхом вчинення виконавчого напису на борговову документі у випадках і в порядку , встановленому законом.
За своїм змістом виконавчий напис нотаріуса являє собою розпорядження нотаріуса про витребування майна від боржника.
Так згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Звертаючись із позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач вказував, що у Банку не було правових підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами після дострокового припинення за волею Банку кредитних правовідносин, після 13.04.2016 р.
На думку позивача, кредитний договір припинився, тож положення абз. 2 частини 1 статті 1048 ЦК Укрїани не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами не має домовленостей про порядок повернення позики поза межами строку дії договору, а в силу ст. 548 ЦК України зобов'язання може бути забезпечене неустойкою, якщо це встановлено договором, строк дії якого в даному випадку припинився.
Утім, такі доводи позивача колегія суддів вважає неспроможними.
Зобовязання за кредитним договором є двостороннім, а кредитний договір - двостороннім правочином. Зміст зобов'язання кредитора за банківським кредитом полягає у наданні грошових коштів (кредиту) позичальнику. Такі зобов'язання надати позичальнику кредит Банк виконав.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором позики передбачено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому згідно із ст. 1048 ЦК.
Про цей свій намір витребувати всю суму кредиту або всіх речей, які надавалися в позику, позикодавець має право повідомити позичальника, надіславши останньому відповідну вимогу.
З матеріалів справи випливає, що позичальник отримав вимогу Банку про повернення достроково усієї суми кредиту, нарахованих процентів, пені та штрафів 16.03.16 р., але її не виконав.
Місцевий господарський суд у своїх висновках безпідставно ототожнив вимогу Банку про дострокове повернення кредиту, на що мав право відповідно до закону та договору, з розірванням договору і припиненням інших зобов'язань боржника, підставою яких договір.
Так, місцевий господарський суд вказав, що відсутні правові підстави для нарахування АТ "Ощадбанк" в порядку, визначеному п. 2.7.2 Кредитного договору, процентів за користування кредитом, неустойки (пені та штрафу) як від суми кредиту, так і від суми процентів за користування кредитом після дати спливу строку дострокового повернення кредиту (припинення строку кредитування).
Такий висновок суду суперечить змісту зобов'язань боржника, які визначені договором, у якому у пункті 2.7.2 сторони передбачили, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом до повного погашення заборгованості за цим договором.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що договір, а отже зобов'язання боржника за ним і право кредитора вимагати їх виконання не є припиненим, тож пені та штрафи за прострочення повернення суми кредиту та сплаті процентів підлягають нарахуванню Банком у розмірі, визначеному договором.
Основним принципом судочинства є рівність сторін, змагальність, свобода сторін у поданні ними доказів суду.
Звертаючись до суду і вказуючи, що нотаріус вчинив напис на іпотечному договорі у той час, як сума заборгованості не була безспірною, позивач у позові, або у наданих до позову матеріалах не навів власних розрахунків, отже не довів і не доказав існування наявності спору між сторонами при зверненні Банку до нотаріуса.
Відповідно до пункту 3 ч. ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно із ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Місцевий господарський суд без подання позивачем розрахунків, які спростовували би наведену Банком при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на іпотечному договорі заборгованость за Кредитним договором у сумі 60 779 032,54 грн., вдався до самостійної перевірки та здійснення розрахунків вказаних Банком сум, чим порушив принцип рівності та змагальності сторін.
За таких обставин справи, рішення суду не можна визнати законним і постановленим з дотриманням принципів судочинства.
Підставою для скасування судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам у справі, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2021 р. у справі № 910/570/21 задовольнити повністю.
Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2021 р. у справі № 910/570/21 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 3 405, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Матеріали справи № 910/570/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.08.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді А.І. Мартюк
Л.Г. Сітайло