вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" липня 2021 р. Справа№ 910/508/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.07.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ново Нордіск А/С (Novo Nordisk A/S) та Ново Нордіск Хелс Кеа АГ (Novo Nordisk Health Care AG)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2021
у справі №910/508/21 (суддя Марченко О.В.)
за спільним позовом Ново Нордіск А/С та Ново Нордіск Хелс Кеа АГ
до Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 03 листопада 2020 року № 680-р
В судовому засіданні 15.07.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №910/508/21 у задоволенні заяви Ново Нордіск А/С (Novo Nordisk A/S) та Ново Нордіск Хелс Кеа АГ (Novo Nordisk Health Care AG) про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивачі 04.06.2021 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять оскаржувану ухвалу скасувати, вжити заходів забезпечення позову у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
При поданні заяви про забезпечення позову заявники просять забезпечити позов шляхом зупинення дії пунктів 2.1-2.7 та 4.1-4.2 резолютивної частини рішення № 680-р до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що: якщо судом не буде вжито заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії пунктів 2.1-2.7 та 4.1-4.2 рішення №680-р буде істотно ускладнений ефективний захист прав позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, оскільки ще до прийняття остаточного рішення у даній справі - в період між розглядом справи судами різних інстанцій, позивачі зобов'язані сплатити штраф, накладений рішенням №680-р; сплата штрафу призведе до виведення з господарського обороту позивачів значного розміру обігових коштів та понесення збитків у зв'язку з неможливістю використання таких коштів, а їх повернення потребуватиме значного часу та потенційно призведе до нових судових спорів, що суперечить вимогам справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 апеляційну скаргу позивачів передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 поновлено Ново Нордіск А/С (Novo Nordisk A/S) та Ново Нордіск Хелс Кеа АГ (Novo Nordisk Health Care AG) строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №910/508/21, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 15.07.2021.
Представник позивачів в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви позивачів про забезпечення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів оскарження у справі, Novo Nordisk A/S (Ново Нордіск А/С) та Novo Nordisk Health Care AG (Ново Нордіск Хелс Кеа АГ) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пунктів 1 - 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 03.11.2020 №680-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №143-26.13/121-18/296-16 в частині, що стосується Нордіск-1 та Нордіск-2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №680-р в частині, що стосується позивачів, є неправомірним, оскільки приймаючи вказане рішення, АМК: неправильно застосував норми матеріального права; не довів обставин, які мають значення для справи і які визнав встановленими; неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки АМК у рішенні №680-р не відповідають обставинам справи №143-26.13/121-18/296-16; порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
14.05.2021 представником позивачів подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачі просять суд:
- забезпечити позов шляхом зупинення дії пунктів 2.1-2.7 та 4.1-4.2 резолютивної частини рішення № 680-р до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 4 статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2021 позовну заяву Нордіск - 1 та Нордіск - 2 про визнання частково недійсним рішення №680-р прийнято до провадження, ні органом АМК, ані судом не визначалося інше, то саме з цієї дати (14.01.2021) автоматично зупинено виконання зазначеного рішення, при чому не лише в частині, яка стосується позивачів, а в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Так, заявник не зазначив, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення саме у даній справі, лише вважає, що якщо до прийняття остаточного рішення у даній справі - в період між розглядом справи судами різних інстанцій, позивачі зобов'язані сплатити штраф, накладений рішенням №680-р; сплата штрафу призведе до виведення з господарського обороту позивачів значного розміру обігових коштів та понесення збитків у зв'язку з неможливістю використання таких коштів, а їх повернення потребуватиме значного часу та потенційно призведе до нових судових спорів, що суперечить вимогам справедливого та ефективного захисту порушених прав є достатньою обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Заявником жодним чином не доведено як саме невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.
У разі задоволення позовних вимог компаній позивачів про скасування рішення - це забезпечить у повному обсязі захист прав позивачів, оскільки автоматично відновить їх порушене право, а тому вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Комітету жодним чином не вплине на виконання рішення суду.
Абзацами 3-5 частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд, і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Якщо рішення Комітету було визнано недійсним згідно з рішенням місцевого господарського суду, у зв'язку з чим таке рішення втрачає чинність (тимчасово), незважаючи на його подальше залишення без змін за результатом апеляційного або касаційного оскарження, у суб'єкта господарювання відсутній обов'язок зі сплати штрафу (відповідно у Комітету відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати штрафу і звернення з позовом до суду).
При цьому слід врахувати також те, що частиною 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено право господарського суду самостійно зупинити дію оскаржуваного рішення органу Комітету за наявності на те достатніх підстав.
Вказана норма є спеціальною і застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення Комітету може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.
Відповідно до конкурентного законодавства рішення органів Комітету приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови, а згідно з приписом частини 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за замістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Натомість, забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження суб'єктами господарювання діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення анти конкурентних узгоджених дій).
Окрім того, право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Комітету за заявою, поданою суду відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не може розглядатись як підстава для забезпечення позову.
Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 22.08.2019 у справі №916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі №912/2156/19.
Оцінюючи в сукупності усі матеріали оскарження, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивачів про забезпечення позову у справі №910/508/21 у вигляді зупинення дії пунктів 2.1-2.7 та 4.1-4.2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 680-р від 03.11.2020 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
За встановлених обставин відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову жодним чином не може призвести до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів позивачів (апелянтів) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Ново Нордіск А/С (Novo Nordisk A/S) та Ново Нордіск Хелс Кеа АГ (Novo Nordisk Health Care AG) про забезпечення позову.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Ново Нордіск А/С (Novo Nordisk A/S) та Ново Нордіск Хелс Кеа АГ (Novo Nordisk Health Care AG) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №910/508/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №910/508/21 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження у справі№ 910/508/21 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 30.08.2021.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко