28 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1564/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статі 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статі 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України. Отже, на момент нарахування і виплати у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивач мав право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком. Натомість виплату допомоги проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України, якою встановлено відповідні розміри грошової допомоги на 2020 рік, а не Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказане свідчить про порушення прав позивача на виплату йому допомоги у належному розмірі, а посилання відповідача на неможливість здійснення своїх зобов'язань через ненадходження коштів від головного розпорядника є, на думку позивача, такими, що не ґрунтуються на законі.
Ухвалою суду від 07 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Департаментом соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивач проживає у с. Великий Кучурів, яке відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року “Про утворення та ліквідацію районів” належить до Чернівецького району. Отже, відповідачем у даній справі має бути Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації. Крім цього, зазначено, що розміри грошової допомоги ветеранам війни та порядок її виплати у 2020 році були визначено постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19 лютого 2020 року, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату грошової допомоги у 2020 році. Районні органи соціального захисту населення і центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проводили відповідні виплати згідно із Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у межах бюджетних призначень. У зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
У поданій до суду відповіді на відзив вказано про необґрунтованість доводів відповідача, оскільки такі, на думку позивача, не відповідають чинному законодавству.
Ухвалою суду від 13 травня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача в даній справі задоволено; залучено до участі в даній справі співвідповідача - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації; встановлено співвідповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 13 травня 2021 року отримано Управлінням праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації 18 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте правом подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк співвідповідач не скористався.
Ухвалою суду від 13 травня 2021 року витребувано в Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації інформацію та документи відносно нарахування і виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році.
Ухвалою суду від 13 липня 2021 року витребувано у співвідповідача - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації інформацію та документи відносно нарахування і виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році. Витребувано у ОСОБА_1 письмові докази про те, яким органом та в якому розмірі йому було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 12 листопада 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, який зареєстрований за адресою: с. Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область, звертався до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Указане не заперечувалось учасниками справи.
Відповідно до змісту листа Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 12 березня 2021 року №Ф-215, згідно з правовим висновком Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, позивач має право на отримання разової грошової допомоги за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій, як учасник бойових дій, за виключенням раніше виплачених сум. Разом з цим, згідно ч. 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявністю відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України. Станом на 11 березня 2021 року у Чернівецькій області відсутня бюджетна програма “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною” та кошторисні призначення для виплати допомоги у 2021 році. Додатково проінформовано, що Департаментом надіслано запит до Національної соціальної сервісної служби України та Міністерства соціальної політики України стосовно механізму перерахунку та виплати недоотриманої допомоги пільговикам за 2020 рік.
Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення (Відділ №3 м. Сторожинець) Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 30 липня 2021 року №03/721, наданої на виконання вимог ухвали суду від 13 липня 2021 року, ОСОБА_1 у 2020 році отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учасник бойових дій у розмірі 1390,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» як учаснику бойових дій.
Вважаючи, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік здійснена не у повному обсязі, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені статтею 12 Закону №3551-XII.
Так, згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, частину п'яту статті 12 у Законі №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Таким чином, на момент нарахування і виплати позивачу разової грошової допомоги за 2020 рік та на дату його звернення із заявою про виплату йому разової грошової допомоги діяла редакція статті 12 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Разом з цим, відносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року також були врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На виконання зазначеної вище норми Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” Кабінетом Міністрів України 19 лютого 2020 року прийнято постанову №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - Постанова №112).
Так, пунктом 1 Постанови №112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Так, у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, а тому Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Крім цього, у рішенні зазначено, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551-ХІІ, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Згідно з частиною 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Беручи до уваги на викладене, суд вважає, що з 27 лютого 2020 року (дати прийняття рішення Конституційного Суду України №3-р/2020) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій п'ять мінімальних пенсій за віком.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14 листопада 2019 року установлено з 1 січня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1638 гривень.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік учасникам бойових дій становить 8190,00 грн. (1638,00 грн*5).
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року залишено без змін.
Верховний Суд також вказав, що за ознаками типових справ це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Дослідивши матеріали даної справи, з огляду на її суб'єктний склад та аналогічність підстав виникнення цього спору, враховуючи норми, якими врегульовано спірні відносини, та зважаючи на зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку, що дана справа відповідає вказаним вище ознакам типової справи, для якої зразковим є рішення у справі №440/2722/20.
Частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Зі встановлених судом у цій справі обставин вбачається, що позивачу як учаснику бойових дій виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн.
Водночас, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі №440/2722/20, зважаючи на виплату позивачу разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ, то суд приходить до висновку про допущення протиправної бездіяльності щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стосовно вимоги зобов'язального характеру суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 24 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX Верховною Радою України постановлено утворити в Чернівецькій області, зокрема: Чернівецький район (з адміністративним центром у місті Чернівці) у складі територій Боянської сільської, Ванчиковецької сільської, Великокучурівської сільської, Веренчанської сільської, Вікнянської сільської, Волоківської сільської, Герцаївської міської, Глибоцької селищної, Горішньошеровецької сільської, Заставнівської міської, Кадубовецької сільської, Кам'янецької сільської, Кам'янської сільської, Карапчівської сільської, Кіцманської міської, Кострижівської селищної, Красноїльської селищної, Магальської сільської, Мамаївської сільської, Неполоковецької селищної, Новоселицької міської, Острицької сільської, Петровецької сільської, Ставчанської сільської, Сторожинецької міської, Сучевенської сільської, Тарашанської сільської, Тереблеченської сільської, Топорівської сільської, Чагорської сільської, Чернівецької міської, Чудейської сільської, Юрковецької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Отже, Великокучурівська сільська територіальна громада включена до Чернівецького району, утвореного в Чернівецькій області.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1635-р відповідно до пункту 6 частини першої статті 20, пункту 5 частини другої статті 23 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” і статті 7-1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” утворено, зокрема, районні державні адміністрації в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, як нові юридичні особи публічного права згідно з додатком 2.
Як вбачається з Переліку районних державних адміністрацій, що утворюються як нові юридичні особи публічного права, що є Додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1635-р, Чернівецьку райдержадміністрацію Чернівецької області утворено як нову юридичну особу публічного права.
На підставі вказаного розпорядження 26 січня 2021 року зареєстровано як юридичну особу з організаційно-правовою формою - орган державної влади Чернівецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області. Зазначене підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім цього, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі розпорядження Чернівецької РДА 7-р від 09 березня 2021 року утворено Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (код ЄДРПОУ 43916015) - нову юридичну особу з організаційно-правовою формою - орган державної влади.
Таким чином, з огляду на те, що позивач зареєстрований в с. Великий Кучурів, що знаходиться в межах Великокучурівської сільської територіальної громади, яка включена до новоствореного Чернівецького району, то обов'язок виплатити позивачу як учаснику бойових дій (який зареєстрований на території новоствореного Чернівецького району) недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік покладається на Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області.
Як свідчать обставини справи, Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації не нараховував позивачу як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу за 2020 рік та не здійснював відповідних виплат, що виключає можливість визнання судом протиправними дій названого вище суб'єкта щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статі 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статі 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, як того просить позивач.
Отже, враховуючи, що позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік лише в сумі 1390,00 грн, проте розмір такої допомоги має становити 8190,00 грн то суд зобов'язує Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 6800,00 грн (8190,00 грн - 1390,00 грн).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 6800,00 гривень.
В задоволенні позовних вимог, пред'явлених до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 серпня 2021 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ); відповідач - Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 245, код ЄДРПОУ 38345436); співвідповідач - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (58002, м. Чернівці, вул. Головна, 245, код ЄДРПОУ 43916015).
Суддя О.П. Лелюк