про повернення позовної заяви
28 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3069/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати дії Головного управління ДПС у Чернівецькій області - неправомірними;
- зобов'язати провести належний перерахунок зі сплати ЄСВ.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 про залишення позовної заяви без руху надіслано за адресою вказаною позивачем в позовній заяві.
Вказану ухвалу отримано позивачем 20.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У строк встановлений судом, позивач недоліки зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху не усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Суд зауважує, що ні позивач ні його представник не зверталися до суду із заявою про продовження процесуальних строків, встановлених судом, в ухвалі суду від 22.06.2021 про залишення без руху, а також не вказали причини неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк та докази на їх підтвердження.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст. 161 КАС України).
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто у строк встановлений судом недоліків позовної заяви, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин неможливості виконання вимог вказаної ухвали, а також не подано заяви про продовження процесуальних строків встановленого судом, в ухвалі суду від 12.07.2021.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 12.07.2021 про залишення позовної заяви без руху, позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто.
Оскільки позивачем у строк встановлений судом не було усунуто недоліки позовної заяви, тому, на думку суду, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк визначений судом, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30.08.2013 р. набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а останній не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду її справи, тому логічним є застосування до нього передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано через Чернівецький окружний адміністративний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький