про повернення позовної заяви
25 серпня 2021 року справа № 580/5397/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплати індексації грошового забезпечення) за період з 27.02.2020 по 21.05.2021 (з моменту виникнення спору та повідомлення відповідача про неповний розрахунок при звільненні до фактичного розрахунку);
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплати індексації грошового забезпечення) за період з 27.02.2020 по 21.05.2021 з моменту виникнення спору та повідомлення відповідача про неповний розрахунок при звільненні по день фактичного розрахунку, 449 днів, виходячи з розрахунку 261 грн. 78 коп. в день у розмірі 117 539 грн. 22 коп.
Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
16.08.2021 позивач на усунення недоліків позовної заяви подав клопотання, в якому зазначив, що дізнався про порушення своїх прав 07.06.2021, в цей же день звернувся до відповідача із заявою щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №240/532/20.
Отже, спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норм спеціального процесуального закону.
Позивач зазначає, що остаточний розрахунок з ним був проведений 21.05.2021.
Отже, місячний строк звернення до суду збіг 21.06.2021.
Позивач звернувся з позовом до суду 28.07.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Позивач в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що дізнався про порушення своїх прав 07.06.2021.
Разом з цим, необізнаність про порушення своїх прав не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Крім цього, звернення позивача до 07.06.2021 до відповідача із заявою щодо виплати середнього заробітку за час затримки у розрахунку свідчить про обізнаність позивача про порушення своїх прав.
Посилання позивача на звернення до відповідача із заявою щодо виплати середнього заробітку є необгрунтованими, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає обов'язкового досудового порядку врегулювання таких спорів, тому звернення з позовом до відповідача можливе лише у межах місячного строку звернення до суду.
Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані у ній підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства Україна позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позивач не надав доказів поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
2. Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя А.В. Руденко