Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
27 серпня 2021 року № 520/1873/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного (наступного) року, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року по формулі використаній в пункті 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 є протиправними та такими, що порушують його права, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату його державної (основної) пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В. від 18.02.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом; ухвалено розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В. від 18.02.2020 року зупинено провадження у справі № 520/1873/2020 за вищевказаним позовом до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/12609/19.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню. Також представником відповідача вказано, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до вимог п.9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, відповідачем не було порушено прав позивача. Крім того, представником відповідача вказано на передчасність позовних вимог позивача щодо здійснення виплати його пенсії з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного (наступного) року, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року було прийнято до провадження адміністративну справу за вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року поновлено провадження у справі за вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 15.07.2021 року розгляд справи №520/1873/2020 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області інформацію та пояснення стосовно порядку нарахування та виплати ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності з 01.01.2020 року.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки МСЕК серія ХАР-07 № 018935 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 01.12.2008 безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до військового квитка НОМЕР_2 та архівної довідки з 21.10.1986 по 27.11.1986 позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивачем у позовній заяві вказано, що 03.07.2019 року ним було подано до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року по справі №520/6648/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25.04.2019, пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; в задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
Як встановлено судом, зазначене судове рішення не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.
Також, позивачем вказано, що 11.10.2019 року ним було подано до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі №520/10689/19 адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч. 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.01.1991 №796-ХІІ, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 80%, з 25.04.2019 року; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Як встановлено судом, зазначене судове рішення не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.
Позивачем у позовній заяві вказано, що 23 січня 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив надати відповідь чи виконано рішення суду №520/10689/19 від 05 грудня 2019 року, яким чином виконано вищевказане рішення. Також просив надати розрахунок розміру пенсії розрахованої згідно рішення суду з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2020 року.
Листом від 08.10.2019 №2127/02.8-20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/10689/19 від 05 грудня 2019 року виконано управлінням в повному обсязі до повноважень управління. Здійснено перерахунок розміру основної державної пенсії з урахуванням раніше виплачених сум на підставі прямої дії ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019 року. Розрахунок розміру пенсії з 25.04.2019 року: середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, мінімальна заробітна плата на 01.01.2019 року (4173 грн. х 5) 20865,00 грн., відсоток втрати працездатності - 80%, основний розмір пенсії від заробітку - 16692,00 грн., цільова грошова допомога інваліду війни - 50,00 грн., підвищення інваліду війни 2 групи - 598,80 грн., додаткова пенсія - 379,60 грн., розмір пенсійної виплати - 17720,40 грн. Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. На підставі цього розмір пенсійної виплати складає: з 25.04.2019 року -14970,00 грн., з 01.07.2019 року - 15640,00 грн., з 01.12.2020 року - 16380,00 грн. Подальші перерахунки пенсії в зв'язку з збільшенням мінімальної заробітної плати не передбачені рішенням суду.
Позивачем у позовній заяві вказано, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальну заробітну плату в станом на 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 4723,00 грн., а отже, у разі обчислення пенсії згідно з ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії - згідно відсотку втрати працездатності 80% розмір його пенсії складає: 19920,40 грн., у т.ч. основний розмір пенсії: 4723 грн. х 5 х 80% = 18892,00 грн., підвищення інваліду війни 2 групи - 598,80 грн., додаткова пенсія - 379,60 грн., 50 грн. - цільова грошова допомога інваліду війни. Проте, як вказано позивачем, наразі він фактично отримує пенсію в розмірі 16380,00 грн.
Таким чином, як встановлено судом, позивач порушення своїх прав пов'язує із вчиненням відповідачем протиправних дій щодо перерахунку належної йому пенсії по інвалідності та не здійснення дій щодо обчислення пенсії згідно з ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії - згідно відсотку втрати працездатності 80%.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Верховним Судом 20.05.2020 року було розглянуто зразкову справу №520/12609/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми.
За результатами вказаного розгляду прийнято рішення, яке набрало законної сили 21.04.2021 року.
У рішенні Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі №520/12609/19 вказано, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року для осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа отримує пенсію по інвалідності та брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стала особою з інвалідністю; (б) відповідачем є відповідне управління Пенсійного фонду України; (в) предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, оскільки дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №520/12609/19.
Отже, суд зазначає, що згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Положенням статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Отже, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону № 796-XII він має право на пенсію по інвалідності.
Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у ст. 59 Закону №796-ХІІ.
Так, статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній до 01.10.2017) було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Відтак, частиною 3 статті 59 Закону, у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Судом встановлено, що Закон №2148-VIII в частині зазначених змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Таким чином, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Верховний Суд, в ухвалі від 08.05.2018 року по справі №820/1148/18 виклав висновки стосовно того, що для отримання пенсії за ч.3 ст.59 Закону особа має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 Порядок №1210 доповнено пунктом 91, зі змісту якого випливає, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Зазначено також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням № 1-р(П)/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
З огляду на це чинними з 26.04.2019 є положення ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення № 1-р(ІІ)/2019 змінено положення ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Таким чином, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.
Судом установлено, що позивач має статус особи, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, особою з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії по інвалідності на умовах, встановлених ст. 59 Закону № 796-XII.
Під час розгляду справи встановлено, що, на переконання позивача, розрахунок його пенсії має бути здійснений виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного (наступного) року, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії - згідно відсотку втрати працездатності 80%.
Формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності позивачеві у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Як встановлено судом, перерахунок пенсії позивача проведений на підставі прямої норми ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ на виконання судового рішення по справі №520/10689/19 від 05.12.2019 року.
При цьому, суд зазначає, що доказів того, що при здійсненні такого обчислення відповідачем було застосовано понижуючі коефіцієнти, інші формули чи розрахунки, що свідчить про недоведеність та не необґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині.
Водночас, як свідчать пояснення сторін на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі №520/1873/2020, про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.01.1991 року №796-ХІІ, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 80%, з 25.04.2019 року здійснено перерахунок з 25.04.2019 року та перерахований розмір пенсії ОСОБА_1 отримує на сьогоднішній день.
При цьому, матеріали справи містять довідку про розмір призначеної та виплаченої пенсії позивачу за період з 01.01.2020 року по 31.07.2021 року, зі змісту якої вбачається, що у період з січня по червень 2020 року розмір пенсії позивача становив 16380,00 грн., з липня 2020 року по листопад 2020 року - 17120,00 грн., з грудня 2020 року по червень 2021 року 17690,00 грн. та у липні 2021 року - 17863,20 грн.
Відтак, розмір пенсії позивача було обмежено максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Законів № 3668-VI від 08.07.2011,№ 1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Також, суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно доМитного кодексу України (92-15), законів України "Про державну службу" (3723-12),"Про прокуратуру" (1789-12), "Про статус народного депутата України" (2790-12), "Про Національний банк України" (679-14), "Про Кабінет Міністрів України" (2591-17), "Про дипломатичну службу" (2728-14), "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14), "Про судову експертизу" (4038-12), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12 ), "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (540/97-ВР), "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12), "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), "Про пенсійне забезпечення" (1788-12), "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17), Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (379/95-ВР), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з абз. 1 та 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положення Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
З аналізу вищевикладених норм законодавства слід дійти висновку про те, що норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положення Закону № 3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Суд також зазначає, що питання можливості обмеження пенсії максимальним розміром неодноразово розглядалося Верховним Судом.
Так, у постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Верховний Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об'єктивно обґрунтованої мети.
При цьому, суд зазначає, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Водночас, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що перевищення максимального розміру пенсії позивача стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені приписи Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури.
Аналогічного висновку дійшов і Другий апеляційний адміністративний суду у постанові від 31.05.2021 року по справі №480/8095/20.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.