Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 серпня 2021 р. № 520/9449/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/9449/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати заступнику командира роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату заступнику командира роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату заступнику командира роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" нарахування та виплату заступнику командира роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу в зв'язку з несвоєчасною виплатою йому доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 по 28.02.2018 року, та у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому індексації його грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно не виплатив грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та з індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
09.07.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. У вказаному відзиві представник Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України зазначив, що з 07.11.2015 по 28.02.2018 довідки несення поліцейськими служби в нічний час в управлінні патрульної поліції в Харківської області не формувались, до Департаменту не надходили. А тому, за відсутності відповідних довідок, нарахування та здійснення виплати за службу в нічний час не можливе. Також, представник відповідача вказав, що від початку функціонування Національної поліції України, з 07.11.2015 по 18.10.2017 індексація виплат заробітної плати поліцейським не проводилась через відсутність змін у Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
23.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В період з листопада 2015 року по липень 2018 року ОСОБА_1 перебував на посаді командира роти управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції, а з липня 2018 року та по даний час - на посаді заступника командира роти.
З наданих до суду розрахункових листів вбачається, що в період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відповідач не виплачував позивачу грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час, а з 07.11.2015 по 31.10.2017 - індексацію грошового забезпечення.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Стосовно не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону № 580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).
Приписами ст. 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 4 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-XII, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18.10.2017 року №782.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку №1078.
Приписами п. 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Положення ч. 6 ст. 95 КЗпП України визначають, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення 07.11.2015 до 31.10.2017.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських", оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України "Про індексацію грошових доходів населення" та "Про Національну поліцію" порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі № 160/35/20, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, а тому, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати заступнику командира роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 є протиправною.
Також, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату заступнику командира роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, суд вказує наступне.
Згідно з частиною 2 статті 94 Закону № 580-VIII порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов'язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Закон України "Про Національну поліцію" прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.
Отже, в період з 07.11.2015 по 28.02.2018, за який позивач просить зобов'язати відповідача здійснити доплату за службу у нічний час, діяли постанова КМУ № 988 та Порядок № 260.
Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
З листа управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції № 3726/41/14/03-2021 від 06.04.2021 вбачається, що ОСОБА_2 ніс службу в нічний час: листопад 2015 року - 48 год.; грудень 2015 року - 58 год.; січень 2016 року - 62 год.; лютий 2016 року - 64 год.; березень 2016 року - 64 год.; квітень 2016 року - 34 год.; травень 2016 року - 56 год.; червень 2016 року - 30 год.; липень 2016 року - 56 год.; серпень 2016 року - 64 год.; вересень 2016 року - 64 год.; жовтень 2016 року - 58 год.; листопад 2016 року - 30 год.; грудень 2016 року - 64 год.; січень 2017 року - 32 год.; лютий 2017 року - 58 год.; березень 2017 року - 56 год.; квітень 2017 року - 54 год.; травень 2017 року - 24 год.; червень 2017 року - 64 год.; липень 2017 року - 32 год.; серпень 2017 року - 58 год.; вересень 2017 року - 54 год.; жовтень 2017 року - 64 год.; листопад 2017 року - 64 год.; грудень 2017 року - 64 год.; січень 2018 року - 64 год.; лютий 2018 року - 48 год.
Отже матеріалами справи підтверджено, що позивач увказаний період ніс службу у нічний час.
При цьому, відповідач не надав суду жодних доказів щодо нарахування та виплатити доплати за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що довідки обліку несення позивачем служби в нічний час згідно пункту 11 Порядку № 260 в управлінні ПП в Харківській області Департамент патрульної поліції не формувались, до Департаменту патрульної поліції не надходили, тому на його думку, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу доплату за службу у нічний час.
При цьому, суд вважає такі посилання безпідставними, оскільки з норм пункту 11 Порядку № 260 випливає, що відповідач зобов'язаний сформувати довідку обліку несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ № 988 та Порядком № 260 в разі наявності для цього підстав.
Також, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на положення пункту 11 розділу І Порядку № 260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, вважаючи їх безпідставними, оскільки положення вказаної норми не розповсюджуються на право звернення до суду в порядку статті 233 КЗпП, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, ОСОБА_3 має право на грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, а тому, бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати заступнику командира роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 є протиправною.
Також, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату заступнику командира роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" нарахування та виплату заступнику командира роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу в зв'язку з несвоєчасною виплатою йому доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 по 28.02.2018 року, та у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому індексації його грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 року, суд вказує наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 по справі № 816/379/16, від 30.09.2020 по справі № 280/676/19, від 20.04.2021 по справі 160/9175/18, від 15.04.21 по справі 766/11916/17, від 29.04.2021 по справі 240/6583/20.
Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування та виплати компенсації підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код - 40108646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати заступнику командира роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату заступнику командира роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату заступнику командира роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" нарахування та виплату заступнику командира роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу в зв'язку з несвоєчасною виплатою йому доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 по 28.02.2018 року, та у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому індексації його грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко