79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.08.2021 справа № 914/1455/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ
до відповідача: Чернейка Тараса Васильовича , смт. Гніздичів, Львівська область
про стягнення 149 352,47 грн
за участю представників: не викликалися
Обставини розгляду справи.
26.05.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ до Чернейка Тараса Васильовича , смт. Гніздичів, Львівська область про стягнення 149 352,47 грн.
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву було залишено без руху.
22.06.2021 через канцелярію суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №14487/21 від 22.06.2021).
Ухвалою від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Ухвалою суду від 23.06.2021, зокрема, було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
23.06.2021 судом за вих. №914/1455/21/1/21 було надіслано Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМСУ у Львівській області запит про надання інформації про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані щодо Чернейка Тараса Васильовича .
05.07.2021 через канцелярію суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМСУ у Львівській області надійшла відповідь на запит (вх. №15567/21 від 05.07.2021).
Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі підтверджується списком рекомендованих листів та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №1948 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901413989119). Відправлення здійснювалося за адресою відповідача, наданої у відповіді на запит суду в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 176 ГПК України - АДРЕСА_1.
Отже, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.06.2018 відповідачем було підписано заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», які разом із вищевказаною заявою складають кредитний договір. Відповідно до вказаних умов, позивач зобов'язувався надати відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач зобов'язувався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів не виконав, станом на дату подання позову до суду заборгованість згідно розрахунку становить 84 341,86 грн по кредиту, 18 200,00 грн по сплаті процентів, 27 000,00 грн по сплаті процентів у вигляді щомісячної комісії. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 19 810,61 грн. У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 149 352,47 грн та судові витрати.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
06.06.2018 фізичною особою-підприємцем Чернейком Тарасом Васильовичем (відповідачем) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву, згідно умов якої відповідач приєднався до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із цією анкетою-заявою складають кредитний договір від 06.06.2018.
Пунктом п. 3.2.8.1. Умов передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, відсотки за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або в сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари і послуги, придбані клієнтом через інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).
Відповідно до умов анкети-заяви позивач зобов'язувався надати відповідачу строковий кредит на 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Розмір кредиту визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.
На виконання умов вищевказаного кредитного договору, 06.06.2018 позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 150 000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п. 3.2.8.3.1. Умов).
Згідно п. 1.5. анкети-заяви порядок погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в п 1.4. заяви.
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.1. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно інформації, відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua), 03.10.2018 до реєстру внесено запис за №23970060002003871 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Чернейком Тарасом Васильовичем (реєстраційний номер 3337012230).
В порушення договірних зобов'язань відповідач не повернув позивачу 84 341,86 грн кредитних коштів. Також за відповідачем обліковується заборгованість за процентами на суму 18 200,00 грн, заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії на суму 27 000,00 грн. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 19 810,61 грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором, укладений між ним та фізичною особою-підприємцем Чернейком Тарасом Васильовичем .
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписавши 06.06.2018 анкету-заяву електронним цифровим підписом, відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, які разом з цією анкетою-заявою складають кредитний договір.
Правовий статус електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Одним із елементів обов'язкового реквізиту є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник з електронним цифровим підписом автора.
Накладання електронного цифрового підпису завершує утворення електронного документа, надаючи йому юридичної сили. Юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними електронними цифровими підписами та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Частина 1 ст. 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Зі змісту заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що вони містять всі істотні умови кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Як встановлено судом, відповідачем прострочено виконання зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 84 341,86 грн по кредиту, 18 200,00 грн за процентами, 27 000,00 грн за процентами у вигляді щомісячної комісії, 19 810,61 грн пені.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чернейка Тараса Васильовича , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (ідентифікаційний код 14360570) 84 341,86 грн заборгованості по кредиту, 18 200,00 грн заборгованості за процентами, 27 000,00 грн заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії, 19 810,61 грн пені, 2 270,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 25.08.2021.
Суддя А.Б. Мазовіта