28.08.2021 м. Ужгород Справа № 907/520/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадоро Плюс», м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиппінг-Лайн», м. Ужгород
про визнати недійсними зміни до установчих документів
Секретар судового засідання Боднар Т.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Позивач звернувся до суду з вимогою усунути перешкоди, пов'язані зі здійсненням права користування та розпорядження належним йому майном шляхом визнання недійсними змін до установчих документів відповідача, які стосуються реєстрації місцезнаходження останнього, внесені шляхом вчинення запису №10741050012079782 від 03.12.2018. Позов заявлений з посиланням на статті 15, 16, 317, 386 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 10, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Ухвалою суду від 07 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Правова позиція позивача
Позивач звернувся до суду з вимогою усунути перешкоди, пов'язані зі здійсненням права користування та розпорядження належним йому майном шляхом визнання недійсними змін до установчих документів відповідача, які стосуються реєстрації його місцезнаходження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність правових підстав у відповідача для внесення відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про місцезнаходження юридичної особи за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71 та неправомірність внесення відповідних даних до реєстру.
Заперечення відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Кадоро Плюс» належить право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71. Право власності позивача на цей об'єкт підтверджено свідоцтвом про право власності № 18303143, від 26.02.2014.
Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.12.2018 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиппінг-Лайн» за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71, про що зроблено запис №10741050012079782 від 03.12.2018.
Позивач стверджує, що між ТОВ «Кадоро Плюс», як власником будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71 та ТОВ «Шиппінг-Лайн» договори оренди не укладались, фактично за вказаною адресою посадові особи товариства не знаходяться і ніколи не знаходились, його майно відсутнє та ніяка діяльність ним не проводиться. Дозволу ТОВ «Шиппінг-Лайн» на реєстрацію за вказаною адресою позивач ніколи не надавав, жодного договору (з правом суборенди) позивач та відповідач не укладали.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - адміністративна будівля (реєстраційний номер 284568421000 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71 належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «Кадоро Плюс» (код ЄДРПОУ 38917842).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
За змістом ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, документів, що подаються заявником для державної реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду позовів, зокрема, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суду не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності законних підстав для реєстрації місцезнаходження відповідача за адресою, за якою розташований належний позивачу на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна. Фактично, відповідач реалізовує належні власнику такого майна правомочності, без відповідної правової підстави, як-от договору оренди, що об'єктивно перешкоджає у здійсненні позивачем своїх прав. Відповідно, є підстави для задоволення позовних вимог саме на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадоро Плюс" по відношенню до відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2270,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиппінг-Лайн» (код ЄДРПОУ 39640539), які були внесені до ЄДР Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією шляхом вчинення запису №10741050012079782 від 03.12.2018.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиппінг-Лайн» (88000 Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71, ЄДРПОУ 39640539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадоро Плюс" (88000, м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 8, кв. 2, код ЄДРПОУ 38917842) суму 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua
Суддя Л.В. Андрейчук