61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
28.08.2021 Справа № 905/1154/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради, Донецька область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" м. Слов'янськ, Донецька область,
про стягнення 58599,66 грн., розірвання договору оренди,
Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ» м. Слов'янськ, Донецька область, про стягнення 58599,66 грн., розірвання договору оренди.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача договору оренди нерухомого майна №1 від 03.02.2020 в частині здійснення орендних платежів за період з вересня 2020 по лютий 2021. Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги ст.ст. 188, 526, 610, 625, 762 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1154/21; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Після відкриття провадження у справі позивач не надав суду будь-яких документів по суті спору.
Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 29.06.2021 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручена 05.07.2021.
Крім того, ухвала суду від 29.06.2021 про відкриття провадження у справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.
Виходячи з того, що відповідачем жодних заяв, клопотань щодо необхідності надання додаткового терміну на підготовку своєї правової позиції у справі не надходило, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч. 2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
03.02.2020 між Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" (орендар) було укладено договір оренди № 1 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янськ.
За змістом п.2.2 Договору, об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 106,8 кв.м, в т.ч.- нежитлове приміщення №06 (контори) площею 11,3 кв.м, нежитлове приміщення №07 (контори) площею 7,5 кв.м, нежитлове приміщення №08 (контори) площею 15,2 кв.м, нежитлове приміщення №12 (контори) площею 7,2 кв.м, нежитлове приміщення №15 (контори) площею 8,4 кв.м, нежитлове приміщення №16 (контори) площею 13,5 кв.м; площею 63,1 кв.м, частина площі загального користування - 43,7 кв.м, що розташовані в будівлі контори згідно поверхового плану, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1).
За змістом п. 2.3. Договору, вартість об'єкта оренди згідно звіту про незалежну оцінку майна станом на 30.11.2019 становить 337447,38 грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар перераховує 100% орендної плати на рахунок управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради: UA428201720314281002203042439, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03364636. Розрахунок орендної плати здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади, затвердженої рішенням виконавчого комітету затвердженої рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради.
Розрахунок місячного розміру орендної плати є невід'ємною і складовою частиною цього Договору (додаток № 3) і на дату його підписання орендна плата за базовий місяць оренди (грудень 2019) згідно протоколу засідання конкурсної комісії з передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №3 від 31.01.2020 року становить 8436,19 грн. в тому числі ПДВ.
Місячний розмір орендної плати за перший місяць оренди - лютий 2019 - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2019 р.) на індекси інфляції за січень 2020 та лютий 2020 року.
Згідно п.3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць, на індекс інфляції за поточний місяць. У випадках дефляції індекс інфляції приймається за 100%. У разі користування об'єктом оренди протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) орендна плата розраховується на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Відповідно до п.3.3 Договору, орендна плата сплачується орендарем починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту фактичного повернення займаного об'єкту оренди по акту орендареві (включно).
За змістом п. 3.5. Договору, орендна плата в грошовій формі сплачується орендарем самостійно, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числі наступного місяця. Зайва сума орендної плати підлягає заліку в рахунок подальших платежів.
Згідно з п. 10.1 договору, він набирає чинності від дати підписання сторонами акту приймання-передачі та діє з 12.02.2020 по 11.01.2023, включно.
Згідно п. 11.2. Договору, зміни або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін з обов'язковим складанням письмового документу.
Зміни, доповнення, які вносяться, розглядаються Сторонами протягом 20 днів (п.11.3. Договору).
Одностороння відмова від виконання договору і внесення змін до нього не допускається. (п.11.4. Договору).
Згідно п.11.6. Договору, даний договір може бути розірвано достроково за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством.
На вимогу орендодавця цей Договір може бути дострокове розірваний в односторонньому порядку у разі потреби використання орендованого майна органами місцевого самоврядування, а також при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежу.
Згідно з актом передачі-приймання від 12.02.2020 зазначене вище майно було передано орендодавцем орендарю.
Як вказує позивач, в порушення умов договору, орендарем систематично не сплачувались належні орендні платежі, передбачені договором.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" порушено зобов'язання за договором по сплаті орендної плати, і заборгованість за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року становить 53502,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунком заборгованості станом на 26.03.2021.
Управлінням житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради з метою погашення зазначеної заборгованості з орендної плати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" направлялись претензії №01-30/206 від 05.03.2021, №01-30/258 від 31.03.2021 про стягнення, зокрема, заборгованості за договором №1 від 03.02.2020.
Також Управлінням житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради з метою погашення заборгованості з орендної плати було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" лист №01-30/257 від 30.03.2021 щодо сплати орендної плати, в якому було повідомлено відповідача про те, що станом на 26.03.2021 за договором оренди №1 від 03.02.2020 наявний борг в сумі 53502,60 грн.
Однак, відповіді на вказані претензії, лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" на адресу Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради не надходило.
Таким чином, за твердженням позивача, відповідачем були порушені інтереси держави у зв'язку з ненадходженням коштів з орендної плати за користування комунальним майном, що спричинило безпідставні втрати місцевого бюджету.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст. 1-3 Господарського кодексу України регламентуються, насамперед, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статями 11, 202, 509, 629, 759-786 Цивільного кодексу України, положенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умовами договору оренди від 03.02.2020.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у статті 283 Господарського кодексу України.
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено ч. 1 ст. ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
Згідно приписів ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частини перша та 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як слідує з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна оренди № 1 від 03.02.2020 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів, у зв'язку з чим перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 53502,60 грн. за період з вересня 2020 по лютий 2021.
Доказів протилежного відповідачем до справи не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, як зазначалося вище, наявність заборгованості не спростував, доказів здійснення оплат чи відсутності заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди № 1 від 03.02.2020 суду не надав.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства України відповідач своєчасно не сплачував орендної плати, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу (орендної плати) за договором оренди №1 від 03.02.2020 у розмірі 53502,60 грн. за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року є доведеною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення за договором №1 від 03.02.2020 пені в сумі 2178,40 грн. за період з 16.03.2020 по 26.03.2021, 3% річних в сумі 627,52 грн. за період з 16.03.2020 по 26.03.2021, інфляційних втрат в сумі 627,52 грн. за період з вересня 2020 по лютий 2021, господарський суд зазначає наступне.
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Як встановлено судом, сторони визначили, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за котрий нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення платежу (п.7.3. договору).
Суд, перевіривши розрахунок пені за простроченими зобов'язаннями відповідача за загальний період - з 16.03.2020 по 26.03.2021, встановив, що розмір пені становить більшу суму ніж заявлена позивачем, та враховуючи, що згідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає сума пені в заявленому позивачем розмірі - 2178,40 грн.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача за загальний період з 16.03.2020 по 26.03.2021, суд встановив, що розмір 3% річних становить більшу суму ніж заявлена позивачем, та враховуючи положення ч.2 ст.237 ГПК України, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в заявленому позивачем розмірі - 627,52 грн.
Судом перевірений розрахунок інфляційних втрат позивача та визнано його невірним, оскільки період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Також, судом враховано, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Як було встановлено, за умовами договору оренди відповідач зобов'язаний був здійснити на користь позивача орендні платежі за у такі строки: за вересень 2020 - до 15.10.2020 включно, за жовтень - до 15.11.2020, і т.д.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач припустився помилки при визначенні початкової дати для їх нарахування, а саме безпідставно здійснив нарахування інфляційних втрат у вересні 2020 на зобов'язання за вересень 2020 (яке мало бути сплачено до 15.10.2020), а також безпідставно здійснив нарахування інфляційних втрат у лютому 2021 на зобов'язання за лютий 2021 (яке мало бути сплачено до 15.03.2021).
Враховуючи вище викладене, суд, здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, та встановив їх в розмірі 1473,49 грн. із розрахунку: на суму 8675,00 грн. (заборгованості за вересень 2020) за період з жовтня 2020 по лютий 2021 інфляційні втрати склали 487,68 грн., на суму 8761,76 грн. (заборгованості за жовтень 2020) за період з листопада 2020 по лютий 2021 інфляційні втрати склали 400,93 грн., на суму 8875,66 грн. (заборгованості за листопад 2020) за період з грудня 2020 по лютий 2021 інфляційні втрати склали 287,02 грн., на суму 8955,54 грн. (заборгованості за грудень 2020) за період з січня 2021 по лютий 2021 інфляційні втрати склали 207,14 грн., на суму 9071,96 грн. (заборгованості за січень 2021) за лютий 2021 інфляційні втрати склали 90,72 грн.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково.
Крім того, позивачем було заявлено вимогу про розірвання договору оренди нерухомого майна № 1 комунальної власності територіальної громади м.Слов'янськ від 03.02.2020, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради та ТОВ "Синергія-БТ".
Розглядаючи позовну вимогу про розірвання договору оренди, суд зазначає наступне.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент подання позову) договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Орендна плата є однією з істотних умов договору оренди (стаття 284 Господарського кодексу України), і зобов'язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в договорі та закріплено статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Отже, порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.
Як вбачається із пункту 11.6 договору, договір може бути розірваний достроково за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством. На вимогу орендодавця цей Договір може бути дострокове розірваний в односторонньому порядку у разі потреби використання орендованого майна органами місцевого самоврядування, а також при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежу.
При цьому порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом визначеного строку (три місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.
Судом було встановлено, що відповідач істотно порушив умови договору оренди, а саме - не здійснив належним чином сплату орендних платежів з вересня 2020 року по лютий 2021 року на суму 53502,60 грн.
Враховуючи, що сплата орендної плати є основним обов'язком орендаря, внаслідок невиконання якого орендодавець значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а також враховуючи, що можливість дострокового розірвання договору у випадку несплати орендних платежів сторонами передбачено в договорі оренди № 1 від 03.02.2020, вимога позивача про розірвання договору визнається судом обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ст.129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат здійснюється наступним чином.
Позивач звернувся з даним позовом із майновою вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 58599,66 грн. та немайновою вимогою про розірвання договору оренди нерухомого майна.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 по 30.06.2021 встановлений на рівні 2270,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.2. ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Отже, судовий збір за даним позовом мав бути сплачений в розмірі 4540,00 грн.
При цьому, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення №9 від 02.06.2021 на суму 2270,00 грн., тобто судовий збір за поданим позовом сплачений не в повному обсязі (за 1 вимогу).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сума витрат останнього по сплаті судового збору в розмірі 2238,32 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог за вимогою майнового характеру), а також на користь Державного бюджету України сума недоплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" м. Слов'янськ, Донецька область, про стягнення 58599,66 грн., розірвання договору оренди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Поштова, б.25; код ЄДРПОУ 38874644) на користь Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл. Соборна, б.3; код ЄДРПОУ 03364636) основної заборгованості в розмірі 53502,60 грн., пені в розмірі 2178,40 грн., 3% річних в розмірі 627,52 грн., інфляційних збитків в розмірі 1473,49 грн.; витрат зі сплати судового збору в розмірі 2238,32 грн.
Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янськ № 1 від 03.02.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" та Управлінням житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія-БТ" (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Поштова, б.25; код ЄДРПОУ 38874644) на користь Державного Бюджету України судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз