вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5648/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, будинок 47/35, ідентифікаційний код 32098010) про стягнення 84 000,00 грн. заборгованості за послуги автотранспорту з екіпажем
Фізична особа-підприємець Філонов Євген Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 31.05.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" 84 000,00 грн. заборгованості за послуги автотранспорту з екіпажем.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0110/17 від 01.10.2017 в частині своєчасної та повної оплати послуг отриманих за актом надання послуг №45 від 27.07.2018 на суму 84 000,00 грн.
Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5648/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду 01.07.2021 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та закрити провадження по справі. Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 по справі №904/5213/19 суд вирішив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" на користь Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича 228 000,00 грн. Таким чином, відповідач стверджує, що питання відносно виплат грошових коштів за вказаним договором між тими ж сторонами вже вирішувалося в рамках справи №904/5213/18.
Також відповідач стверджує, що позивач не надавав послуги зазначені в акті надання послуг№45 від 27.07.2018 оскільки на ньому відсутні підписи уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" та печатка підприємства. Односторонньо підписаний зі сторони позивача акт надання послуг не можу бути належним доказом того, що послуги позивачем дійсно надавалися. Крім того, договір, що був укладений між позивачем та відповідачем не містить положень про те, що у разі якщо акт впродовж певного періоду буде не підписаний, то він вважається автоматично узгоджений сторонами. Таким чином, відповідач вважає, що жодних належних доказів, на підтвердження власної позиції позивачем не було надано до суду. Напроти позивачем було надано недостовірні докази з метою сформувати хибне уявлення про обставини справи.
Позивачем відповіді на відзив до суду не надано.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
Між Фізичною особою-підприємцем Філоновим Євгеном Володимировичем (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (далі - замовник, відповідач) 01.10.2017 укладено договір № 0110/17 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги автотранспорту з екіпажем, а замовник відповідно, прийняти роботи та оплатити їх. При виконанні послуг автотранспорту використовуються транспортні засоби, згідно з додатком 1 (п. 1.1. договору).
Вартість послуг автотранспорту за місяць визначається згідно відпрацьованих виконавцем машина-змін за конкретний місяць. Вартість робіт 1 (однієї) машино-зміни становить 2 050 грн без ПДВ. Вартість послуг автотранспорту в місяць, складається із загальної вартість відпрацьованих за місяць машино-змін, що визначається відповідно до актів виконаних послуг (робіт), підписаних сторонами (п. 1.2. договору).
Оплата за надані послуги здійснюється відповідно до п.2.2 даного договору на підставі акту виконаних робіт (послуг) і виставлених рахунків, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.1. договору).
Оплата виконаних виконавцем послуг проводиться замовником безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 25 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних послуг (робіт) (п. 2.2. договору).
Заказник зобов'язаний своєчасно проводити оплату за договором (п. 3.1.1. договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 01.10.2018 (п. 7.1. договору).
Сторонами укладено Додаток № 1 до договору "Специфікацію" Вартість 1 машино-зміни експлуатації автотранспорту.
20 січня 2018 року сторони підписали Додаткову угоду № 1/18 до договору в якій дійшли згоди продовжити дію договору до 31 грудня 2018 року, в зв'язку з чим сторони виклали пункт 7.1 договору в такій редакції: "7.1. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2018, а в частині здійснення оплати - до повного погашення зобов'язань за договором" (п. 1.1. Додаткової угоди № 1/18).
В п. 1.2. додаткової угоди Сторони прийшли до узгодження внести зміни в п. 1.2 договору та викласти його в такій редакції: "1.2. Вартість послуги в місяць визначається згідно відпрацьованих виконавцем машина-змін за конкретний місяць. Вартість роботи 1 (однієї) машина-зміни становить 2400,00 грн. (Дві тисячі чотириста грн. 00 копійок) без ПДВ. Вартість послуги за місяць складається із загальної вартості відпрацьованих за місяць машина-змін, що визначається відповідно до актів виконаних послуг (робіт), підписаних сторонами.
Вартість послуги може змінюватися виконавцем у зв'язку зі зміною вартості складових елементів послуги, в тому числі, але не виключно: підвищення оплати праці / мінімальної заробітної плати; індексація заробітної плати; зміна вартості паливно-мастильних матеріалів, палива, вартості технічного обслуговування автотранспорту, оренди тощо Зміна вартості послуги повинно бути обґрунтовано. Про зміну вартості послуги виконавець повідомляє замовника письмово за 10 календарних днів до моменту введення таких змін".
Додаткова угода вступає в законну силу з моменту його підписання і є невід'ємною частиною договору (п. 1.4. Додаткової угоди № 1/18).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/5213/18, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019 залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" на користь Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича 228 000 грн. 00 коп. заборгованості на послуги, які надані за актами № 40 від 19.06.2018 про надання послуг на суму 60 000 грн. 00 коп. та № 44 від 20.07.2018 про надання послуг на суму 168 000 грн. 00 коп., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У даній справі позивача стверджує, що у липні 2018 року надав на користь відповідача послуги автотранспорту з екіпажем загальною кількістю 35 машино-змін на суму 84 000,00 грн. (без ПДВ) про що позивачем направлено на адресу відповідача акт надання послуг №45 від 27 липня 2018 року, рахунок на оплату №45 від 27.07.2018 року на суму 84 000,00 грн.
14 травня 2019 року на адресу відповідача направлено акт наданих послуг №45 від 27.07.2018 та рахунок на оплату наданих послуг від 27.07.2018 з вимогою №б/н від 03.05.2018 про здійснення оплати за послуги надані за актом №45 від 27.07.2018, що підтверджується описом вкладення у цінний лисі від 14.05.2109 та накладною №5002905823753 від 14.05.2019.
Відповідач жодної відповіді на надіслану вимогу не надав, акт з підписом не повернув, а рахунок наданих послуг не оплатив, що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини укладення договору, строк дії договору, строки надання послуг, наявність оплати, вартість послуг за договором, умови оплати послуг, наявність акту здачі-приймання послуг, наявність прострочення оплати послуг.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).
Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні вимоги зазначено в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, у даному спорі позивач має підтвердити надання послуг на користь відповідача, подавши відповідні докази, а відповідач у разі подання позивачем таких доказів має їх спростувати.
Позивачем подано акт №45 від 27.07.2018 надання послуг на суму 84 000,00 грн., який не містять підпис представника відповідача та відтиск печатки підприємства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на той же час):
- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абзац другий пункту 2.1);
- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);
- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4);
- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5);
- первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15).
Суд наголошує, що наданий позивачем акт надання послуг №45 від 27 липня 2018 року не містять всі обов'язкові реквізити, а саме підпис відповідача. Таким чином, не підписання відповідачем акту надання послуг, який є первинним обліковим документам у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.
Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" наявність особистого підпису дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність довіреності за наявності інших первинних документів не може заперечувати господарської операції. На цьому наголошував Верховний суд України в постанові від 29.04.2015 року у справі №903/676/141.
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2019 року у справі №915/905/16 погодився з позицією суду апеляційної інстанції про те, що факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною підтверджується наявністю особистого підпису фізичної особи-підприємця на цій накладній.
Крім того, Верховний Суд у зазначеній вище постанові зазначив, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.
Суд враховує, що одночасно зі складанням видаткової накладної, у позивача виникає податкове зобов'язання з ПДВ, дохід та дебіторська заборгованість покупця по оплаті товару, який вказано у видатковій накладній. Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця) та є одним із документів, що підтверджує здійснення господарської операції.
Проте позивачем на підтвердження здійснення господарської операції із надання послуг відповідачу податкові накладні позивач не надав.
Як вже зазначалося раніше, умовами договору сторони чітко визначили, що вартість послуг автотранспорту в місяць, складається із загальної вартість відпрацьованих за місяць машино-змін, що визначається відповідно до актів виконаних послуг (робіт), підписаних сторонами (п. 1.2. договору) та оплата виконаних виконавцем послуг проводиться замовником безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 25 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних послуг (робіт) (п. 2.2. договору).
Отже, умовами договору сторони передбачили, що факт надання послуг за договором підтверджується саме актом виконаних послуг (робіт), підписаних сторонами.
За таких обставин, вимоги позивача позбавлені фактичного та правового обґрунтування, є такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наведених обставин позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" про стягнення 84 000,00 грн. заборгованості за послуги автотранспорту з екіпажем відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя Е.М. Бондарєв