ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 серпня 2021 року м. Київ № 640/19943/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
доІНФОРМАЦІЯ_1 (29000, м. Хмельницький, вулиця Героїв Майдану, 64) Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України (33027, м. Рівне, вулиця Дубенська, 2)
про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення суми за час вимушеного прогулу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач-1), Міністерства оборони України (надалі по тексту також - відповідач-2), Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Сухопутних військ Збройних Сил України (надалі по тексту також - відповідач-3), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 липня 2020 року №198 в частині звільнення з військової служби в запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) підполковника ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16 червня 2020 року №329 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» підполковника ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 09 червня 2020 року №207 в частині увільнення із посади заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області підполковника ОСОБА_1 зарахування у розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 09 червня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника військового комісара - начальника відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Хмельницького обласного військового комісаріату грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 17 905,79 грн.
Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що оскаржувані накази прийняті за результатами службового розслідування, проведеного з порушенням процедури та з позбавленням позивача всіх прав, визначених пунктом 3 Розділу IV Порядку проведення службового розслідування, зокрема на надання усних або письмових пояснень.
Крім того, на думку представника позивача, одні й ті ж самі дії не можуть бути кваліфіковані і як дисциплінарний проступок, і як кримінальне правопорушення (за умови наявності відповідного вироку суду), а оцінка таких дій має бути кваліфікована лише в межах однієї з цих процедур.
Представник позивача стверджував, що за відсутності закінченого досудового розслідування та відповідного судового вироку, що набув законної сили, особа вважається невинною, а її дії, що були предметом оцінки у кримінальній справі, не можуть бути кваліфіковані як протиправні іншими особами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження доказів порушення процедури проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Також, представник оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » стверджував, що оскаржувані накази про звільнення позивача прийняті з урахуванням того, що не зважаючи на те, що рішення суду в кримінальній справі про встановлення в діях ОСОБА_1 складу злочину прийнято на момент його звільнення не було, однак встановлено в діях ОСОБА_1 фактів особистої недисциплінованості, безвідповідального ставлення військовослужбовця до виконання своїх службових обов'язків, грубе та свідоме ігнорування ним вимог статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у відзиві на адміністративний позов вказав, що оскільки останній є місцевим органом військового управління, і у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також Положенням про військові комісаріати, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року №389, то в діях посадових осіб військового комісаріату порушень не вбачається.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує подані представником позивача клопотання про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 обіймав посаду заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області.
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 09 червня 2020 року №207 позивача увільнено із вказаної посади і зараховано у розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 09 червня 2020 року.
Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16 червня 2020 року №329 «Про результати проведення службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 16 абзацу 1 статті 49, статей 58, 59, 101, 102 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1, 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що вимагають від військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, не допускати самому та стримувати своїх товаришів від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, особисту недисциплінованість, низькі морально-ділові якості, що привели до порушення законодавства та свідомого отримання неправомірної вигоди від цивільної особи вирішено притягнути заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність».
В подальшому, згідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 липня 2020 року №198 підполковника ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, колишнього заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області звільнено з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Незгода позивача із вказаними наказами зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Вимогами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальних захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно частини 2 статті 65 Конституції України громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Так, проходження військової служби в Збройних Силах України врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (надалі по тексту - Закон №2232-ХІІ), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (надалі по тексту - Положення №1153/2008), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (надалі по тексту - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ).
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.
Згідно пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Відповідно до статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби (статті 2-4 розділу І Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 статті 5 передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до частини 1 статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Вимогами статті 84 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.У кожному випадку вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць (стаття 85 Дисциплінарного статуту).
Згідно статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 04 червня 2020 року №321 «Про призначення службового розслідування» тимчасово виконуючим обов'язки начальника командувача військ з морально-психологічного забезпечення - заступника управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було проведене службове розслідування по факту затримання заступника військового комісара - начальника відділу комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 за підозрою в отриманні хабара у розмірі 1 500,00 доларів США за сприяння в ухиленні від призову на строкову військову службу.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що 03 червня 2020 року близько 14:25 в Хмельницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті за участі працівників Служби безпеки України у Хмельницькій області, Державного бюро розслідування, військової прокуратури Хмельницького гарнізону Західного регіону затримано заступника військового комісара - начальника відділу комплектування Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату підполковника ОСОБА_1 за підозрою в отриманні хабара у розмірі 1 500,00 доларів США. Під час затримання проводилась фото-, відео-, аудіо-фіксація, супроводження, були виявлені та вилучені 1 500,00 доларів США.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що згідно вимог військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладених в телеграмах від 14 січня 2020 року №1/22, від 05 лютого 2020 року №1/74, від 04 березня 2020 року №1/123, від 11 березня 2020 року №1/136, від 18 травня 2020 року №1/263, від 28 травня 2020 року №1/282 у військових комісаріатах Хмельницької області було проведено заходи профілактики правопорушень корисливої спрямованості, в ході яких до заступника військового комісара - начальника відділу комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 доведено положення статей Кримінального кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції», про що свідчать його особисті підписи у відомостях особового складу Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату, до якого доведено зміст Кримінального кодексу України, а саме статей 368-369 та Закону України «Про запобігання корупції» від 16 січня 2020 року, 07 лютого 2020 року, 12 березня 2020 року, 21 травня 2020 року та аркуші доведення-зобов'язання від 07 лютого 2020 року, від 12 березня 2020 року, від 21 травня 2020 року.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що причинами даного випадку стали:
- ігнорування та невиконання заступником військового комісара - начальником відділу комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 вимог статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України;
- особиста недисциплінованість та протиправна поведінка заступника військового комісара - начальника відділу комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 , порушення вказаним офіцером статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
- невиконання заступником військового комісара - начальником відділу комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 функціональних обов'язків в частині: не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов'язаних із діяльністю військового комісаріату.
Представник позивача стверджує, що службове розслідування проведено з порушенням вимог чинного законодавства, однак не зазначає ні в чому такі порушення полягають, ні надає на підтвердження вказаних доводів жодних доказів. Крім того, в частині тверджень стосовно того, що відповідачем порушено право на надання пояснень щодо суті порушень, що були предметом службового розслідування, то позивачем не надано будь-яких доводів суду на противагу тим обставинам, які встановлені в ході проведення службового розслідування.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07 листопада 2019 року в справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
З урахуванням вказаного в сукупності, судом не приймаються твердження позивача про порушення порядку проведення службового розслідування, оскільки вказані обставини не підтверджені жодними доказами, наказ про призначення службового розслідування позивачем в судовому порядку не оскаржувався та не визнаний протиправним, дії стосовно призначення та проведення службового розслідування не є предметом оскарження в межах даного спору.
При цьому, суд враховує, що начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України затверджено Алгоритм роботи посадових осіб у разі вчинення корупційних правопорушень пов'язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди від 11 травня 2017 року.
Алгоритмом визначено ряд заходів, який виконується посадовими особами у разі вчинення корупційних правопорушень, пов'язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди.
Так, пунктом 4 для командувача військ оперативного командування протягом трьох днів з моменту отримання інформації від командирів військових частин або правоохоронних органів визначено призначити службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення пов'язаного з прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, встановлення ступеня вини посадових осіб, що й було виконано в межах спірних правовідносин.
Підпунктом 12-1 пункту 116 Положення №1153/2008 передбачене відсторонення військовослужбовця від посади під час досудового розслідування або судового провадження - до закінчення строку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження або до його скасування в порядку, передбаченому КПК України.
Відтак, судом не вбачається підстав для визнання протиправним та скасування наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 09 червня 2020 року №207 в частині увільнення із посади заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області підполковника ОСОБА_1 зарахування у розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 09 червня 2020 року.
Також, згідно Дисциплінарного статуту командувач військ оперативного командування наділений дисциплінарною владою щодо накладення дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» у разі, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.
У свою чергу, при перевірці наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності підлягають з'ясуванню питання правомірності застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення, дотримання процедури накладення стягнення та надання правової оцінки діям/бездіяльності особи, до якої застосовано дисциплінарне стягнення.
Отже, не факт визнання позивача винним у вчинені кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку, що набрав законної сили, слугував підставою для винесення оскаржуваного наказу, як помилково наголошено позивачем та його представником, а дії позивача, які призвели до проведення слідчих дій у межах кримінального провадження.
З урахуванням того, що інших доводів позивачем не наведено, а вказані ним твердження щодо протиправності наказів в частині відсутності вироку суду та доведеності вини у вчиненому діянні, не є тими обставинами, що підлягають встановленню та з'ясуванню в межах адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем доведена правомірність оскаржуваних наказів, з огляду на що суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук