ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 серпня 2021 року м. Київ № 640/16117/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
третя особа Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту також - відповідач-2), за участю третьої особи - Міністерства оборони України в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що полягає в не реагуванні на звернення ОСОБА_1 щодо надання довідки про грошове забезпечення Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві з усіма видами надбавок, доплат та премії, які нараховувались позивачу на час звільнення (02 грудня 1997 року);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати довідку в Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до видів грошового забезпечення (надбавках, доплатах та премій): знання 1 західноєвропейської мови (ПО+ПЗ) - 10 %, особи, що працюють в умовах режимних обмежень, допуск Ф.2 - 15 %, надбавка за особливо важливі завдання - 90 %, надбавка за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність - 22,5 %, надбавка за спец. завдання чи держ. охорону - 6,8 %, премія - 10 %, основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 40), які позивачу нараховувались на час звільнення (02 грудня 1997 року) відповідно до пенсійної справи №ФА 122747 та чинного законодавства України для перерахування нового розміру пенсії з 01-го січня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає в не реагуванні на звернення ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії з усіма видами надбавок та нараховувались позивачу на час звільнення (02 грудня 1997 року);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок пенсії та здійснити відповідні перераховані виплати включно з 01-го січня 2018 року згідно із новою переробленою довідкою наданою в/ч А-0515 відповідно до чинного законодавства України у розміpі 100 % виплат розміру перерахованої пенсії та без обмежень в розмірах та у строках виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є пенсіонером, якому пенсію призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 29 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Починаючи з 01 січня 2018 року позивачу було перераховано пенсію, яка відповідно до довідки Пенсійного фонду України від 01 січня 2018 року складалась: посадовий оклад - 9 020,00 грн; оклад за військове звання - 1 480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 5250,00 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 15 750,00 грн; основний розмір пенсії - 70 % грошового забезпечення (вислуга років 40) у розмірі 11 025,00 грн.
Вказані розрахунки проводились відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Сума підвищення нового розміру пенсії склала 4879,80 грн, виплата якої проводиться поступово протягом 2-х років відповідно до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, а саме: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Однак, як зазначає позивач при перерахунку розміру пенсії останньому не було враховано наступні види підвищення або надбавки до пенсії: знання 1 західноєвропейської мови (ПО+ПЗ) - 10 %, особи, що працюють в умовах режимних обмежень, допуск Ф.2 - 15 %, надбавка за особливо важливі завдання - 90 %, надбавка за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність - 22,5 %, надбавка за спец. завдання чи держ. охорону - 6,8 %, премія - 10 %.
Водночас, як зазначає позивач перерахунок пенсії було здійснено на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 , до складу грошового забезпечення якої було включено лише посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років.
Поряд з цим, позивач звертає увагу, що відповідачем протиправно не було включено до довідки про його грошове забезпечення складові грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення його з займаної посади.
На його звернення про видачу відповідної довідки, військовою частиною НОМЕР_1 було відмовлено у її видачі, що на його думку, є протиправною бездіяльністю відповідача та порушує права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Також, позивач зауважує, що відповідно до розрахунку, пенсійний орган виплату позивачу підвищення пенсій проводить у період з 01 січня 2018 року - 50 % підвищення складає, з 01 січня 2019 року - 75 %, з 01 січня 2020 року - 100 %.
Такий порядок був передбачений пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 « Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Позивач не погоджується з вищевказаними діями пенсійного органу, посилаючись у тому числі на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року визнана протиправною та нечинною в судовому порядку, а тому позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.
Також, позивач стверджував, що дія Законів «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» не поширюються на нього, оскільки позивач звільнений з військової служби до набрання чинності вказаними Законами.
Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача та зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % при проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення. На думку позивача, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Позивач просив врахувати, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначення відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінною.
Позивач вважає такі дії протиправними, а відновлення своїх порушених, свобод та інтересів поновленими лише шляхом зобов'язання відповідача підготувати та надати Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки для належного здійснення перерахунку пенсії, включаючи вказані вище додаткові види грошового забезпечення, а Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов'язати зробити належний перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 21 липня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшов відзив, в якому останній заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав правомірності дій, з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, проте, нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-ХІІ, після дати набрання рішення суду законної сили не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.
Крім того, останній зазначив, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зазначив, що останній керується чинною на момент проведення перерахунку раніше призначеної пенсії нормою закону про максимальний розмір пенсії за вислугу років.
На думку представника відповідача, при проведенні перерахунку з 01 січня 2018 року пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії за вислугу років обчислювався з 70 % сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.
Також, на адресу суду від представника відповідача-2 надійшла копія пенсійної справи позивача.
У відзиві на адміністративний позов представник Військової частини НОМЕР_1 заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаюсь на те, що оскаржувані дії є правомірними, оскільки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №103 та №45 на адресу останнього від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшли списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку які призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ. На підставі вказаних вище списків військова частина НОМЕР_1 склала та надіслала до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку на ім'я позивача про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, в якій були зазначені всі види грошового забезпечення, передбачені чинними на момент складення вказаної довідки пунктом 1 Постанови №103 та пунктом 5 Порядку №45.
Від представника Міністерства оборони надійшли письмові пояснення, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову.
Крім того, на адресу суду від позивача надійшли відповідь на відзив, в якому останній підтримав заявлені позовні вимоги.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує подане клопотання позивача про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 16 грудня 1997 року є військовим пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до розрахунку пенсії, який міститься в матеріалах справи станом на 01 грудня 2017 року основний розмір, який використовувався Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві для розрахунку пенсії позивача, складав 90% грошового забезпечення та складалось з таких сум: посадовий оклад - 1 800,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 774,00 грн., знання 1 західноєвропейської мови (ПО+ПЗ) - 10 % - 193,50 грн, особи, що працюють в умовах режимних обмежень, допуск Ф.2 - 15 % - 270,00 грн., надбавка за особливо важливі завдання - 90 % - 2 438,10 грн., надбавка за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність - 22,5 % - 405,00 грн., надбавка за спец. завдання чи держ. охорону - 6,8 % - 122,40 грн., премія - 10 % - 180,00 грн., всього 6 318,00 грн.
З 01 січня 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки, що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, згідно якої розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій складається: посадовий оклад - 9 020,00 грн., оклад за військове звання - 1 480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 5 250,00 грн., всього - 15 750,00 грн.
За результатами здійсненого перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” основний розмір такої пенсії становив 70 % грошового забезпечення.
12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив провести перерахунок його пенсії у відповідності з діючими нормативно-правовими актами.
Листом від 22 червня 2020 року №222/4/971 представник військової частини НОМЕР_1 повідомив позивачу, що вказане звернення стосовно перерахунку пенсії надіслано за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Крім того, 12 червня 2020 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії у відповідності з діючими нормативно-правовими актами.
Однак, позивачем від уповноважених осіб на вказані вище листи будь-якої відповіді отримано не було.
У зв'язку з вищевикладеним та вважаючи бездіяльність відповідачів, які полягають у непроведені позивачу перерахунку пенсії на підставі його заяви протиправною та не видачі належної довідки, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).
Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивачу пенсія призначена з 16 грудня 1997 року і її розмір складав 90 % від грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як з підстав того, що він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Суд також зазначає, що з огляду на суб'єктний склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог і фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку про те, що дана справа є типовою. При її вирішенні слід застосовувати висновок Верховного Суду у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/79615886), яке набрало законної сили 16.10.2019 після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у цій справі (http://reestr.court.gov.ua/Review/85174587).
У п. 30 вказаного рішення Верховний Суд, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови КМ України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17, провадження №К/9901/849/17, та постанові Великої палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18.
За таких обставин, у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, відповідно, наявні підстави для задоволення позовних вимог у даній частині.
З метою поновлення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та сплатити недоплачені суми пенсії.
В частині вимоги щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром пенсії суд зазначає, що матеріали справи, зокрема, пенсійні розрахунки не містять доказів застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві такого обмеження.
В той же час, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення та бути підтверджене доказами.
За таких обставин, адміністративний позов позивача в частині вимог щодо проведення розрахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру не підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги є передчасними та заявлені на майбутнє.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, виходячи зі 100% від суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року, суд виходить з такого.
Як вже було зазначено судом, частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки, виданої уповноваженим структурним підрозділом, проте, підвищення до пенсії виплачується у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року (надалі - Постанова КМУ №103), тобто, не у 100% розмірі, а поетапно.
Суд зауважує, що 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року (далі по тексту - Постанова КМУ №103 від 21 лютого 2018 року), якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам, звільненим з військової служби.
Так, частиною 3 статті 52 Закону №2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Цією нормою не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено постановою КМУ №103 від 21 лютого 2018 року та нормами постанови КМУ №804 від 14 серпня 2019 року №804 , а тому, на підставі частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж вказані постанови КМУ.
Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою строки й відповідно до порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Станом на день проведення перерахунку пенсії позивачу, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, якою було встановлено порядок перерахування та виплати пенсій відповідній категорії пенсіонерів.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 5 постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що фактично постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано постановою КМУ №103 викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.
Пункт 1 постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
При цьому, суд зауважує, що постановою КМУ №103 від 21 лютого 2018 року прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14 серпня 2019 року взагалі не містить посилань на виконання якої норми Закону України вона прийнята.
В той же час, частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно "перерахунку" усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Але, як вже неодноразово зазначалось судом, частина 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок "виплати" перерахованих пенсій, як це зазначено в постанові КМУ №103 від 21 лютого 2018 року.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону №2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, на думку суду, не могли бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, а не з 01 січня 2018 року, як просить позивач, оскільки до 05 березня 2019 року положення постанови Уряду, яка встановлювала поетапну виплату підвищення пенсії, були чинними.
У зв'язку з чим, суд зазначає, що на момент ухвалення рішення у цій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач з метою досудового врегулювання питання щодо надання оновленої довідки та перерахунку пенсії звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та військової частини НОМЕР_1 з заявами, однак, ні під час розгляду вказаної справи, ні під час винесення судом даного рішення відповідачами будь-яких відповідей на надані позивачем заяви у встановлений чинним законодавством строк надано не було.
В частині вимог, заявлених до відповідача-1, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Порядок № 45).
До 24 лютого 2018 року положення п. 5 Порядку № 45 передбачали, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання “заслужений” чи “народний”, службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах “С”, у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром “Байконур”, якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), якою п. 5 Порядку викладено в новій редакції, яка передбачала, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Одночасно було викладено у новій редакції додаток 2 до Порядку № 45, який містить форму довідки про розмір грошового забезпечення. З форми довідки були виключені такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Положеннями п. 1 Постанови № 103 також було передбачено здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
У подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, були визнані протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45.
Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним визначені у ст. 265 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, положення п. 1 Постанови № 103 та зміни до Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року. Відповідно, із вказаної дати відновлено дію п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 у редакції, що діяла до прийняття Постанови № 103.
За таких обставин, суд наголошує, що з саме з 05 березня 2019 року - набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, у позивача виникло право на отримання пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, до якого включені не лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та процентну надбавку за вислугу років, а й додаткові види грошового забезпечення.
Положення п.п. 1-3 Порядку № 45 передбачають, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача є складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за формою, яка визначена у додатку 2 до Порядку № 45 у редакції, що відновила свою дію з 05 березня 2019 року.
Суд враховує, що передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (далі - Постанова № 704).
Адміністративний позов ОСОБА_1 спрямований на захист права на пенсію, обчислену з нового розміру грошового забезпечення, що встановлений цією постановою. Порушення такого права відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови № 103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Прийняття такої постанови мало вплив на передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм перерахунку пенсії саме на стадії формування відповідачем довідки про грошове забезпечення позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі відповідно до Постанови № 704 належить здійснювати зі стадії, на якій відбулося порушення, а саме - виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про грошове забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Отже, після зміни правового регулювання правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії, внаслідок визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45, тобто після 05 березня 2019 року, у відповідач-1 виникли підстави для виготовлення та направлення на основі раніше направлених територіальним органом Пенсійного фонду України списків нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
Суд також враховує, що дана справа у відповідній частині відповідає ознакам типової справи, що визначені в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
У відповідності до ч.ч. 3, 5 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
При цьому, суд зауважує, що не підлягає включенню до складу грошового забезпечення надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження військової служби, оскільки чинним законодавством її виплата не передбачена.
Так, постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», якою було встановлено згадану надбавку, станом на 01 березня 2018 року втратила чинність.
Слід зауважити, що перерахунок пенсії військовослужбовців здійснюється, виходячи із тих доплат, премій тощо, які були встановлені на момент виникнення такого права.
Отже, оскільки, станом на 01 березня 2018 року законодавчими актами не було встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження військової служби, відповідно, остання не підлягає включенню до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 р. у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005 р.), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також, положенням п.5 Порядку передбачено, що для перерахунку пенсії грошове забезпечення враховується з урахуванням передбачених додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначають уповноважені органи, що готують довідки для перерахунку пенсій.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фону України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача до якої буде включено надбавку за виконання особливо важливих завдань і буде чітко визначено розмір додаткових видів грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
В контексті вищевикладеного, а також, з урахуванням правової позиції Верховного суду, викладеної в рішенні від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії позивачу , відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення, суд відмовляє у їх задоволенні у зв'язку із їх передчасністю, оскільки нова довідка із додатковими видами грошового забезпечення від Військової частини НОМЕР_1 ще не надходила, а тому дана позовна вимога спрямована на майбутній захист прав позивача.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачами не доведено правомірності допущеної бездіяльності та вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які фактично виплачувалися особам за відповідними посадами у місяці, з якого відбувається перерахунок пенсії (01 квітня 2019 року).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 січня 2018 року, з 05 березня 2019 року та здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук